Очікувані заходи включають заборону будь-яких морських сервісів, які полегшують роботу суден під фальшивими прапорами.
Париж наполягає, щоб наступний, 20-й пакет санкцій ЄС містив «особливо жорсткі» обмеження проти суден російського «тіньового флоту». Про це заявив очільник МЗС Франції Жан-Ноель Барро, пише «Європейська правда».
Міністр наголосив, що нещодавні удари РФ по цивільній та енергетичній інфраструктурі свідчать: Москва не готова до чесних переговорів. Тому 20-й пакет має бути «не менш потужним, ніж 18-й і 19-й», із фокусом на припиненні переміщення суден «тіньового флоту».
За словами Барро, ЄС має заборонити будь-які послуги, що полегшують роботу суден під фальшивими прапорами та з непрозорою власністю. Мета — ускладнити транспортування російської нафти в обхід обмежень і посилити контроль за ризиковими операціями на морі.
Напередодні уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зауважив, що санкціонувати необхідно не лише окремі судна, а й всю вертикальну інфраструктуру.
https://usm.media/francija-vymahaje-szczob-20-j-paket-sankcij-eu-rzsorstko-wdaryw-po-tiniovomu-flotu-rf/

Адміністрація судноплавства провела зустріч щодо працевлаштування українських моряків на судна так званого «тіньового флоту».
Онлайн-зустріч відбулась за участі представників профспілок, крюїнгових компаній, моряків та громадських організацій, повідомляє Адміністрація судноплавства.
«Усі учасники мали можливість відкрито обговорити актуальні питання та поділитися своїми думками. Зустріч розпочали з обговорення ситуації щодо працевлаштування українських моряків на судна так званого «тіньового флоту». Проаналізували два останні випадки затримання таких суден, на борту яких перебували громадяни України. Ці приклади вкотре підтверджують наявність серйозних правових, безпекових і репутаційних ризиків для моряків», — йдеться у повідомленні.
Усі учасники погодилися, що важливим практичним інструментом є доступ моряків до перевіреної інформації про підсанкційні судна та компанії.
Адміністрація судноплавства зазначила, що вже зосередила зусилля на опрацюванні цього питання, і відповідна інформація найближчим часом буде доступна на офіційному вебсайті.
Водночас уже сьогодні моряки можуть самостійно перевіряти судна та пов’язані з ними суб’єкти на офіційних ресурсах ГУР МО України та в Держреєстрі санкцій Апарату РНБО України, що дозволяє ухвалювати зважені рішення щодо працевлаштування.
Окремо обговорили ідею створення постійної робочої групи за участі всіх зацікавлених сторін — для консультацій, обміну інформацією та підтримки моряків.
Також однією з ключових тем стало питання строків дії сертифікатів НБЖС (Базового сертифіката безпеки).
«Звертаємо увагу: усі сертифікати НБЖС, видані до 01.01.2026, залишаються чинними протягом усього строку, на який вони були видані. Перевірити дійсність кваліфікаційного документа можна за посиланням», — наголосили в Адміністрації.
Зокрема у відомстві повідомили, що з урахуванням змін до Кодексу з підготовки й дипломування моряків та несення вахти (ПДНВ), ухвалених резолюцією ІМО MSC.560(108) від 23 травня 2024 року, які набрали чинності з 01.01.2026 року, станом на сьогодні частина навчально-тренажерних закладів уже привела програми підготовки у відповідність до змін у міжнародному законодавстві.
З переліком навчально-тренажерних закладів, що мають погоджені програми підготовки з урахуванням зазначених поправок, можна ознайомитися за посиланням.
Станом на сьогодні моряки мають можливість проходити підготовку/перепідготовку за відповідними напрямами у всіх схвалених навчально-тренажерних закладах.
Раніше USM повідомляв, що, на думку ПРМТУ, тисячі українських моряків можуть лишитись без роботи. Профспілка та ФПТУ звернулися до Прем’єр-міністра України щодо неприпустимості створення додаткових бар’єрів для українських моряків.
https://usm.media/v-ukrayini-obgovorili-problemu-roboti-ukrayinskih-moryakiv-na-tankerah-tinovogo-flotu/

У Польщі вважають, що чинні захисні заходи для імпорту української агропродукції є недостатніми, а механізм повернення мит має бути автоматичним.
Про це заявив міністр сільського господарства Польщі Стефан Краєвський, пише Інтерфакс.
За його словами, європейські країни потребують вдосконалення механізмів реагування, зокрема, автоматичного запровадження мит у разі перевищення середніх показників попередніх років під час імпорту чутливих продуктів.
«Це ініціатива Польщі, але підтримана іншими країнами, переважно сусідніми з Україною, а також Австрією. Ми вимагаємо більшого контролю над імпортом з третіх країн. Ми вважаємо, що цей імпорт часто не відповідає стандартам і вимогам, які ставляться перед європейськими фермерами. Це створює нерівну конкуренцію», – заявив Стефан Краєвський під час перерви між засіданням міністрів сільського господарства Європейського Союзу (Agrifish) у Брюсселі.
Міністр сільського господарства додав, що Польща, по-перше, запропонувала посилити перевірки на кордонах, особливо щодо якості та безпеки продукції. По-друге, вимагає від Європейської Комісії регулярного — щомісячного — моніторингу обсягів імпорту та його впливу на внутрішні ринки окремих країн, а не лише ЄС в цілому. По-третє, Польща вважає за необхідне створити спеціальний фінансовий резерв — компенсаційний фонд.
«Фермери, які зазнають збитків через надмірний наплив товарів за угодами про вільну торгівлю, мають отримувати підтримку. Це стосується не лише України, а й майбутніх угод, наприклад, із країнами Меркосур. Ми не можемо допустити, щоб європейське сільське господарство стало жертвою торгівельної лібералізації», — наголосив представник Польщі.
За його словами, багато країн поділяють стурбованість Польщі. Йдеться про країни, які безпосередньо відчувають тиск імпорту агропродукції на ринки зернових, цукру та м’яса птиці.
«Нам потрібні автоматичні механізми реагування: якщо обсяг імпорту певного продукту перевищує середні показники за минулі роки, мита мають повертатися автоматично. Це єдиний спосіб дати фермерам відчуття стабільності», – вважає міністр сільського господарства Польщі.
Також Стефан Краєвський підкреслив, що Польща продовжить тиск на Єврокомісію, щоб необхідні зміни врахували в наступних регламентах.
. https://usm.media/zahisni-zahodi-shhodo-agroimportu-z-ukrayini-nedostatni-ministr-polshhi/

За попередніми оцінками, чистий прибуток портів сягнув 650 млн злотих (≈ +20% до 2024 року).
У 2025 році порти Ґданська, Ґдині, Щецина та Свіноуйсця вийшли на історичні максимуми. Про це повідомляє Gospodrka Morska.
Контейнерообіг зріс на 18% до 3,9 млн TEU, загальна перевалка — до 141 млн т, а уряд оголосив майже 3 млрд злотих на морське господарство у 2026-му (+49,5% р/р).
Зростання забезпечили державні, приватні та кошти ЄС, які дозволили швидко наростити спроможності терміналів і зміцнити роль польських гаваней у міжнародних ланцюгах постачання.
Контейнерний сегмент став драйвером року. У Ґдині обсяги зросли на 5%, у Ґданську — на 23%, у Щецині — на 44%. Разом із контейнерами додали й інші номенклатури: перевалка вантажів у цілому зросла майже на 5 млн т проти 2024-го.
Суттєвий внесок зробив інфраструктурний імпорт енергоресурсів. Так, постачання ЗПГ через термінал у Свіноуйсьці підскочили на 32%, на 10% додали генеральні вантажі, а також інші насипні — зокрема сталь (+9%).
Водночас структура вантажопотоків змінилася. Експорт деревини просів на 44%, зернові — на 17%. Різко скоротилася й роль вугілля: після піку у 2023 році — 19 млн т, у 2024-му перевалка впала до 10,5 млн т, а у 2025-му — до 9,3 млн т.
На тлі рекордних результатів держава збільшує фінансування галузі. У 2026 році на морське господарство передбачено майже 3 млрд злотих, що на 49,5% більше, ніж торік. Це має закріпити тренд зростання в контейнерному, енергетичному та мультимодальному сегментах і підвищити стійкість портів до коливань ринку.
Водночас, як раніше повідомляв USM, деякі польські компанії можуть збанкрутувати через відмову від перевалки українського зерна.
https://usm.media/polski-porti-za-minulij-rik-pobili-rekord-perevalki/

В Ізмаїлі відбулася зустріч, присвячена поточній ситуації в Дунайському регіоні та чорноморських портах України.
Як повідомляє Мінвідновлення, ключовою метою зустрічі стало узгодження підходів до координації допомоги, яку Європейська Комісія може надати Україні в умовах воєнних викликів.
Представники АМПУ поінформували учасників про загальну ситуацію в Дунайському регіоні та чорноморських портах на початку 2026 року, зокрема щодо доступу до пропускної здатності маршрутів, стану портової інфраструктури, наслідків пошкоджень та енергетичних обмежень.
Зазначається, що окрему увагу приділили ключовим інфраструктурним «вузьким місцям», зокрема днопоглибленню Дунаю, оновленим потужностям і планам робіт.
Також українська сторона представила поточний стан використання фінансової підтримки ЄС у розмірі 50 млн євро, спрямованої на відновлення критично важливої інфраструктури після атак РФ.
Раніше USM розповідав, що спрощення митних процедур у портах України розпочнеться з 25 січня.
https://usm.media/yevropejska-komisiya-ta-ukrayina-obgovorili-rishennya-dlya-rozvitku-logistiki-na-dunayi/