Український агросектор увійде у новий маркетинговий рік із надлишком зерна через уповільнення експорту на тлі обстрілів портів.
Про це розповів директор з торгівлі та логістики ТОВ «СП “Нібулон”» Володимир Славінський, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
«Ми перейдемо на наступний маркетинговий новий рік з більшими, ніж очікувалося, ліквідними залишками, на жаль, або будемо змушені всі разом — трейдери, агровиробники — дисконтувати на зовнішніх ринках, щоб забезпечити відвантаження своєї продукції», — заявив він на конференції Forbes Agro в Києві 26 лютого.
Славінський зазначив, що через високий рівень невизначеності бізнес змушений будувати логістику, закладаючи резерви на кожній ланці та готуючи «ексель-сітку» за всіма напрямами.
Наразі агрохолдинг «Нібулон» планує відвантаження на два-три місяці вперед, але ця програма передбачає постійний «план Б». Компанія готова змінювати до 70-80% процесів уже в ході виконання — щодо портів відвантаження чи видів транспорту, аби зберігати гнучкість і виконувати зобов’язання перед покупцями.
Представник «Нібулону» зауважив, що основним фактором непрогнозованості агроекспорту через морські порти залишаються обстріли інфраструктури. Зокрема, у грудні та січні через атаки на енергосистему та постійні тривоги робота терміналів фактично зупинялася. Були випадки, коли в зоні портів повітряні тривоги тривали до 20 годин на добу, а термінал фізично міг працювати не більше чотирьох годин. Неможливість дотримуватися норм навантаження трансформується у збитки для всього ланцюга.
Славінський порадив агровиробникам будувати логістику таким чином, аби одразу закладати резерви на випадок непередбачуваних подій.
https://usm.media/ukrayinskij-agrosektor-uvijde-u-novij-sezon-z-nadlishkom-zerna-cherez-obstrili-portiv-nibulon/

Власники костерів частіше пропонують однакові фрахтові рівні для рейсів і з POC, і з дунайських портів.
У третій декаді лютого ситуація на українському фрахтовому ринку суттєво не змінилася — ставки загалом утримуються, а ринку бракує імпульсу для розвороту тренду на користь судновласників. Про це повідомляє ASAP Agri.
За оцінкою аналітиків, вантажні ордери на кінець лютого та першу половину березня продовжують надходити, однак лише обмежена їхня частина є твердою. Причина — тривалі логістичні труднощі в Україні. Фрахтувальники частіше бронюють вантажі лише після отримання від судновласників пропозицій із чіткими датами та підтвердженими рівнями фрахту.
У сегменті «костерів» цього тижня судновласники дедалі частіше озвучують однакові фрахтові ідеї як для рейсів із глибоководних портів України (POC), так і з дунайських. У низці випадків це змусило фрахтувальників із дунайськими вантажами погоджуватися на дещо вищі рівні, щоб зафіксувати судно та привернути увагу власників тоннажу.
Водночас фрахтовий відділ Atria Brokers оцінює вартість перевезення 30 тис. тонн кукурудзи з українських глибоководних портів до східного узбережжя Італії на рівні $25/т — без змін за тиждень.
У сегменті «костерів» фрахт на відвантаження 6 тис. тонн кукурудзи з українських дунайських портів до східного узбережжя Італії утримується в діапазоні $37–39/т.
Як писав USM, у 2025 році агропродукція забезпечила 56% експорту України, попри зниження частки.
https://usm.media/sudnowlasnyky-kosteriw-zriwnialy-stawky-dlia-dunaju-i-hlybokovodnyx-portiw-asap-agri/

Комісія опрацювала запити зацікавлених компаній і схвалила відповіді, підготовлені за участі радників.
У Мінрозвитку 20 лютого відбулося чергове засідання конкурсної комісії з визначення концесіонера щодо терміналів у порту Чорноморськ. Про це повідомили на сайті відомства.
Засідання провів заступник міністра Андрій Кашуба. У роботі комісії також взяли участь перша заступниця міністра Альона Шкрум та заступник міністра Євген Дубогриз.
Під час зустрічі комісія розглянула запитання, які надійшли від юридичних осіб, зацікавлених в участі в конкурсі. Відповіді на ці запитання опрацювали із залученням радників, після чого їх схвалили члени комісії.
https://usm.media/u-minrozvitku-projshlo-zasidannya-komisiyi-z-vidboru-konczesionera-dlya-terminaliv-u-portu-chornomorsk/

Попри сезонне зниження активності під час священного місяця Рамадан, Єгипет зацікавлений у закупівлі української пшениці.
Імпортери продовжують виявляти інтерес до закупівель зерна, повідомляє УкрАгроКонсалт.
За даними трейдерів, на ринку фіксувався інтерес до закупівлі до 25 тис. тонн пшениці походженням з України або Чорноморського регіону з протеїном 11,5% за ціною близько $250/т C&F із поставкою у березні. Пшениця з вмістом білка 12,5% оцінювалася у близько $253/т C&F із поставкою в лютому.
Трейдери зауважують, що під час Рамадану попит традиційно сповільнюється через зниження торгової активності в мусульманських країнах. Водночас інтерес Єгипту до української пшениці підтримує стабільна потреба країни в імпорті зерна.
https://usm.media/yegipet-zaczikavlenij-v-ukrayinskij-psheniczi-popri-sezonne-znizhennya-aktivnosti/

У Стокгольмі сторони підписали угоду про створення спеціального фонду підтримки Міжнародного транспортного форуму.
Литва, Швеція, Канада та Україна підписали угоду про створення спеціального фонду підтримки Міжнародного транспортного форуму (МТФ) для відновлення української транспортної інфраструктури, пише Delfi.
У литовському Міністерстві комунікацій та транспорту зазначили, що фонд передбачає фінансову та аналітичну підтримку для покриття нагальних потреб України у сфері цивільного транспорту. Йдеться про порти, залізниці, дороги, авіацію, міську мобільність та логістику.
Очільник литовського відомства Юрас Тамінскас заявив, що країна й надалі залучатиметься до відбудови транспортного сектору України, надаючи досвід і знання.
«Спільними зусиллями ми можемо не тільки робити свій внесок у відновлення зруйнованої дорожньої та залізничної інфраструктури, але й допомогти створити надійні та стійкі транспортні зв’язки з Україною», — наголосив посадовець.
Координацію роботи фонду забезпечуватиме CIG4U (Common Interest Group for Transport in Ukraine) — група, що допомагає країнам обмінюватися інформацією про актуальні потреби української транспортної системи та просуває ініціативи з відновлення довгострокових транспортних зв’язків.
За пропозицією Литви, виконавчі функції фонду має взяти на себе литовське Центральне агентство з управління проєктами (ЦАУП).
Перші заплановані проєкти включають встановлення автоматизованих систем зважування транспорту на українських прикордонних пунктах, реконструкцію електричних підстанцій та ініціативи, спрямовані на підвищення стійкості та захист критично важливої транспортної інфраструктури.
Підтримку України планують надавати у співпраці зі Світовим банком, Європейським інвестиційним банком та іншими міжнародними фінансовими інститутами.
Як нещодавно заявляв міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, понад 680 об’єктів портової інфраструктури України знищені чи пошкоджені.
https://usm.media/lytva-szvecija-ta-kanada-zapuskajutj-fond-dlia-vidnowlennia-portiw-i-transportnoji-infrastruktury-ukrajiny/