У середу, 3 грудня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №14000 «Про Державний бюджет України на 2026 рік».
Про це повідомила Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
У Міністерстві фінансів окреслили ключові напрямки видатків у 2026 році, ухвалені Верховною Радою.
На агропромисловий комплекс заплановано 14,1 млрд грн видатків (+4,5 млрд грн до 2025 року), а саме:
• 9,5 млрд грн — фінансова підтримка сільгоспвиробників (дотація на 1 га для прифронтових територій, страхування сільгосппродукції, зрошення/меліорація — 0,2 млрд грн);
• 2,6 млрд грн — підтримка фермерів (кредитування, дотація на 1 га, дотації на корів, кіз та овець);
• 2 млрд грн — гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель.
Читайте також: До чого готується агросектор на півдні України. З якими проблемами стикають аграрії та чому системи зрошення — важливі.
На публічні інвестиції планують виділити 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн до 2025 року), зокрема з них 41,2 млрд грн – на транспорт. Точна сума видатків на морську інфраструктуру поки невідома.
Крім того, для реалізації пріоритетних проєктів відновлення та розвитку у 2026 році прогнозується надходження від іноземних партнерів 18 212,8 млн грн грантових коштів. Частину з них направлять на розвиток міського пасажирського транспорту, транспортної й залізничної інфраструктури.
Також кошти будуть направлені, щонайменше, на розвиток та відновлення інфраструктури Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України. Крім того, фінансування направлять і на забезпечення заходів функціонування і розвитку внутрішніх водних шляхів та інфраструктури внутрішнього водного транспорту – 39 млн грн (за загальним фондом) та 180,5 млн грн (за спеціальним фондом).
Зокрема у пояснювальній записці до законопроєкту №14000 наголосили, що стабільна робота Українського морського коридору залишається ключовим фактором відновлення експорту.
«За підсумками 2025 року обсяг експорту товарів і послуг очікується на рівні 57 978 млн доларів США, що на 749 млн доларів США більше, ніж враховано при розрахунках державного бюджету на 2025 рік», – йдеться у документі.
Зазначимо, потреба у зовнішній підтримці на 2026 рік становитиме 2 трлн 79 млрд гривень. Передбачається залучення ресурсів від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн «Великої сімки».
https://usm.media/rada-uhvalila-derzhbyudzhet-2026-na-apk-vidilyat-ponad-14-mlrd-grn/

Держмитслужба розробила та впровадила спеціалізоване програмне забезпечення «Санкції морських суден», що дозволяє митним органам ідентифікувати підсанкційні судна.
Про це повідомили у Державній митній службі України.
Після підписання Указу Президента України № 860/2025 від 25 листопада 2025 року, яким в Україні вперше застосовано санкції безпосередньо до морських суден країни-агресора строком на 10 років, Держмитслужба розробила та впровадила спеціалізоване програмне забезпечення «Санкції морських суден».
«Це дозволяє митним органам оперативно ідентифікувати підсанкційні об’єкти та забезпечувати контроль за їх недопущенням на територію країни. Раніше спеціальні обмежувальні заходи застосовувалися виключно до фізичних та юридичних осіб», — йдеться у повідомленні.
Станом на сьогодні до санкційного переліку включено вже 56 морських суден. У разі заходу такого судна в порт митниця фіксує його статус та відмовляє у митному оформленні, що унеможливлює здійснення його розвантаження або завантаження.
У митниці підкреслили, що цей механізм стримування залишається ключовим інструментом міжнародного тиску на державу-агресора та пов’язаних із нею осіб.
https://usm.media/v-ukrayini-mitniczya-zapustila-sistemu-identifikacziyi-pidsankczijnih-suden/

На узбережжі Затоки на Одещині знову зафіксували забруднення мазутоподібною речовиною.
Про це повідомила у Facebook Держекоінспекція Південно-Західного округу.
З огляду на характер попередніх подібних випадків, не виключається можливий зв’язок із наслідками витоку мазуту з російських танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239», зазначили у відомстві.
28 листопада державні інспектори у співпраці з фахівцями Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) знову виявили факт забруднення узбережжя Чорного моря мазутом на території селища Затока.
Забруднення проявляється у вигляді темних «розводів» на піску, тоді як у попередніх випадках мазут знаходили у вигляді щільних згустків. За візуальними ознаками виявлена речовина має більш в’язку консистенцію. Лінія забруднення узбережжя становить близько одного кілометра.
При цьому візуальних ознак забруднення акваторії моря не встановили — забруднення локалізоване лише на піщаній частині узбережжя.
Інспекція відібрала зразки морської води та забруднюючої речовини для досліджень на вміст нафтопродуктів.
https://usm.media/na-odeshhini-zafiksuvali-novij-vipadok-zabrudnennya-uzberezhzhya-chornogo-morya-mazutom/

В Україні провели публічну дискусію щодо використання біопалива у морському транспорті на основі данського досвіду.
Як повідомив колишній міністр інфраструктури Олександр Кубраков, захід організував аналітичний центр We Build Ukraine, залучивши українських та данських експертів.
Учасники одностайно наголосили: аграрний потенціал України може стати фундаментом для виробництва біопалив і біометану, що відкриє шлях до інтеграції в європейські ринки та пришвидшить декарбонізацію судноплавства.
Як зазначили організатори, підготовлене спільно з данськими партнерами дослідження показало, що глобальні вимоги IMO та європейські норми FuelEU Maritime формують не лише регуляторні рамки, а й нові можливості для інвестицій та модернізації портової інфраструктури. Данія вже демонструє цей підхід, перетворюючи свої порти на інноваційні хаби завдяки використанню зеленої енергії та біопалива.
Ключові напрями розвитку, визначені під час дискусії:
Готові до використання біопалива (drop-in)/біодизель (FAME) та відновлюване дизпальне (HVO) — їх можна застосовувати без модернізації наявних двигунів, що робить такі види палива придатними для швидкого впровадження у глобальному флоті. Виробництво з нехарчових культур та проміжних посівів створює додаткові можливості для агросектору без впливу на продовольчу безпеку.
https://usm.media/ukrayina-ta-daniya-obgovorili-rol-biopaliva-u-dekarbonizacziyi-morskogo-transportu/
Біометан — його виробництво з аграрних відходів може забезпечити конкурентну ціну та транспортування до ЄС чинною газовою інфраструктурою.
https://usm.media/ukrayina-ta-daniya-obgovorili-rol-biopaliva-u-dekarbonizacziyi-morskogo-transportu/

Україна синхронізувала санкції зі США та впровадила обмеження проти «Роснефти», її підприємств, а також компаній, що входять до групи «Лукойл».
Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у Telegram.
«Зараз санкції проти цих компаній уже відчутно позбавляють грошей російську машину війни, і це треба продовжувати», — написав він.
Також президент визначив і ключові пріоритети санкційної політики України до кінця року: подальша синхронізація санкцій із партнерами, підготовка 20-го санкційного пакета ЄС, посилення обмежень проти «тіньового флоту», російського воєнного виробництва, колаборантів і пропагандистів.
Раніше USM повідомляв, що Володимир Зеленський ввів у дію санкції проти 56 морських суден, які залучені до крадіжок українського збіжжя.
https://usm.media/ukrayina-sinhronizuvala-zi-ssha-sankcziyi-proti-rosnefti-ta-lukojlu-zelenskij/