Понад 800 ударів по логістичній інфраструктурі, зокрема по портах і залізниці, завдав ворог з початку поточного року.
Про це під час Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи повідомив віцепремʼєр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
За його словами, останні місяці щодня Росія атакувала енергетичні та інфраструктурні об’єкти України. Зокрема під ударом — електростанції, підстанції, об’єкти газо- та водопостачання. Фіксуються цілеспрямовані удари по логістиці, зокрема по портах і залізниці — понад 800 ударів з початку року.
«Ці удари не зупиняють нашої роботи. Громади на Сумщині, Чернігівщині, Дніпропетровщині, Запоріжжі, на Півдні щодня захищають, ремонтують і утримують об’єкти життєзабезпечення. Навіть під обстрілами продовжується розвиток портів на Чорному морі та логістичних шляхів, що підтримують економіку», — зазначив Олексій Кулеба.
Посадовець підкреслив, що Україна нарощує захист критичної інфраструктури.
«Формуємо резерви обладнання. Встановлюємо інженерні системи укриття. Горизонт нашої роботи зосереджений на стійкому відновленні — з новими технологіями, новими можливостями для громад», — підсумував Олексій Кулеба.
Нагадаємо, станом на початок жовтня 2025 року порти Великої Одеси перевалили понад 146 млн тонн вантажів з початку роботи морського коридору.
https://usm.media/kuleba-rf-zavdala-ponad-800-atak-po-logisticzi-portam-ta-zalizniczi-z-pochatku-roku/

Україна експортує 90% агропродукції попри високі витрати на страхування, нестачу контейнерів і рефрижераторів, що доходять до портів Великої Одеси.
Про це повідомив заступник міністра економіки України – торговий представник України Тарас Качка.
За його словами, станом на жовтень 2025 року Україна експортувала сільськогосподарську продукцію на суму 15 мільярдів євро – на 1,57 мільярда євро менше, ніж за аналогічний період минулого року.
«Так, 90% скорочення нашого експорту за перші дев’ять місяців пов’язане з європейським ринком. Причини цього такі. По-перше, відсутність передбачуваності та стабільності в торгівлі з ЄС пов’язана зі змінами в торгівельній системі, які, як ми очікуємо, будуть вирішені з набранням чинності оновленою Угодою про асоціацію з 29 жовтня. І до речі, ми досі не дозволяємо вільний експорт зернових та олійних культур до 5 сусідніх країн, а 3 держави-члени зберігають заборони на імпорт агропродукції з України», – наголосив Тарас Качка.
По-друге, логістика — високі витрати на страхування та нестача контейнерів і рефрижераторів, що доходять до портів Великої Одеси — продовжує обмежувати здатність України повернутися до своїх традиційних експортних ринків. Попри це Україна експортувала 44 мільйони тонн через одеські порти, а 90% агроекспорту здійснюється через морські порти.
Заступник міністра економіки наголосив, що попри всі виклики, Україна очікує майже 79 мільйонів тонн зернових та олійних культур, з яких 49 мільйонів тонн доступні для експорту (17,5 мільйонів тонн пшениці та 23,5 мільйона тонн кукурудзи.
Зокрема, за його словами, торговельна статистика доводить, що український агроекспорт є кормовою базою тваринництва ЄС, ЄС — технологічною базою сільського господарства України.
«Україна також може слугувати платформою для переробки агропродовольчої сировини з Азії, Близького Сходу та інших регіонів. Замість того щоб покладатися на віддалені ланцюги доданої вартості з високими геополітичними та логістичними ризиками, європейські компанії могли б переробляти та реекспортувати продукцію в Україні або через неї, користуючись перевагами географічної близькості, кваліфікованої робочої сили та доступу до ринків як ЄС, так і третіх країн. Це не просто диверсифікація торгівлі — це стратегічне переосмислення того, як і де Європа створює цінність. Ми бачимо майбутнє співпраці між ЄС та Україною як спільну сільськогосподарську м’яку силу. Це не гра з нульовою сумою. Разом Україна та ЄС стануть одним із найвпливовіших агропродовольчих блоків у світі», – підсумував Тарас Качка.
Як раніше повідомляв USM, Україна експортувала понад 8 млн тонн зерна з початку маркетингового року. Проте практично всі позиції демонструють суттєве падіння порівняно з минулим роком.
https://usm.media/logistika-obmezhuye-povernennya-ukrayini-do-tradiczijnih-eksportnih-rinkiv-kachka/

Україна та інші держави-члени Міжнародної морської організації (IMO) посилюють контроль за виконанням Конвенції про управління баластними водами.
Про це повідомили в IMO.
Причорноморські держави посилюють контроль за виконанням Міжнародної конвенції про контроль і управління баластними водами та осадами суден 2004 року (BWM 2004), яка має на меті запобігти поширенню шкідливих організмів через баластні води суден.
Регіональний семінар, що відбувся в Батумі, Грузія (21-23 жовтня), заклав основу для злагодженої системи дотримання вимог для захисту та відновлення морської екосистеми Чорного моря.
У заході взяли участь шістнадцять урядовців, які представляли різні морські та екологічні адміністрації та агентства з Грузії, Туреччини, Молдови та України.
Усі вони пройшли обов’язковий електронний курс навчання ІМО «Вступ до управління баластними водами та моніторингу дотримання вимог і забезпечення їх виконання», а також підготовчі опитування для адаптації навчання до регіональних потреб.
Обговорення охоплювали оцінку ризиків, планування на випадок надзвичайних ситуацій, обмін передовим досвідом та співпрацю між прибережними державами, з особливим акцентом на ролі держав прапора, портів та прибережних держав, як визначено в Конвенції про баластні води 2004 року.
Під час польового візиту до порту Батумі були продемонстровані процедури інспекції та відбору проб, підкреслюючи важливість національного законодавства для забезпечення ефективного впровадження та виконання.
Семінар був проведений в рамках Програми інтегрованого технічного співробітництва (ITCP) ІМО, організованої у співпраці з Агентством морського транспорту Грузії. Він став продовженням попередньої оцінки заходів ІМО в регіоні та прогресу, досягнутого прибережними державами в ратифікації та застосуванні BWM 2004.
Результати семінару будуть слугувати орієнтиром для майбутніх заходів з розвитку потенціалу та зміцнять прихильність держав Чорноморського регіону до сталого управління морськими екосистемами.
https://usm.media/ukrayina-razom-z-inshimi-derzhavami-posilyuye-kontrol-za-balastnimi-vodami-suden-u-chornomu-mori/

В Україні оприлюднили дані про те, які країни імпортували найбільше українського зерна у жовтні.
Так, головним покупцем українського зерна в жовтні став Єгипет, повідомляє Latifundist із посиланням на ДУ «Інститут «Украгропромпродуктивність».
З 1 по 22 жовтня Україна відвантажила до Єгипту 410 тис. тонн пшениці (23,3% від загальної вартості експорту зернових).
На другому місці — Алжир (13,7% — 240,6 тис. тонн пшениці), на третьому — Туреччина (9,1% — 159,4 тис. тонн ячменю та кукурудзи). Індонезія імпортувала 7,7% — 135,9 тис. тонн пшениці, Італія — 7% (122,2 тис. тонн кукурудзи).
Найбільше українського ячменю в жовтні закупила Туреччина — 30% (51,7 тис. тонн, $229,2/тонна), а кукурудзи — Італія (27,3% — 120,9 тис. тонн, $206,6/тонна).

Раніше USM повідомляв, що у портах Єгипту застрягли вісім суден з українським збіжжям. Це сталось через затримки з відкриттям акредитивів (банківських гарантій оплати за поставлене зерно) для державного покупця Mostakbal.

https://usm.media/pidsumki-zhovtnya-yaki-krayini-importuvali-najbilshe-ukrayinskogo-zerna/

Експорт збіжжя перевищив 8 млн тонн, проте практично всі позиції демонструють суттєве падіння порівняно з минулим роком.
З початку 2025/26 МР Україна експортувала 8,29 млн тонн зернових і зернобобових культур. Про це йдеться у звіті Державної митної служби.
Основну частку експорту складає пшениця — 5,82 млн тонн. Проте це на 1,52 млн тонн (або 20,7%) менше за аналогічний період торік.
Показники експорту кукурудзи впали ще суттєвіше — до 1,27 млн тонн. Це на 2,7 млн тонн (тобто 68%) нижче, ніж у 2024 році.
Обсяги поставок ячменю склали лише 1,03 тис. тонн, що на 649 тис. тонн (38,7%) менше, ніж торік.
Експорт жита залишився незмінним протягом тижня — 0,2 тис. тонн. Це на 98,1% менше порівняно з минулорічними 10,6 тис. тонн.
Поставки борошна за кордон склали 19,5 тис. тонн, що на 3,8 тис. тонн (16,3%) менше у річному вимірі.
Напередодні USM повідомляв, що у межах гуманітарної ініціативи Grain from Ukraine відправили вже понад 300 тис. тонн агропродукції.
https://usm.media/ukrajina-eksportuvala-ponad-8-mln-tonn-zerna-z-poczatku-marketyngovoho-roku/