Верховна Рада призначила Миколу Калашника на посаду міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
Верховна Рада проголосувала за призначення міністрів нового уряду. За — 264 депутати.
Подання про призначення Калашника вніс новопризначений прем’єр-міністр України Сергій Корецький. До цього з 24 березня 2025 року Микола Калашник очолював Київську обласну державну адміністрацію.
Призначення відбувається на тлі переформатування чинного Міністерства розвитку громад та територій України. Зараз у сфері відповідальності Мінрозвитку перебувають, зокрема, напрями автомобільного, залізничного, авіаційного та водного транспорту, а також портова інфраструктура.
У межах нового розподілу урядових повноважень інфраструктурний і транспортний блоки мають бути виокремлені в окреме Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України. Водночас питання регіональної політики та розвитку громад має перейти до Міністерства регіонів.
Нагадаємо, кілька днів тому народний депутат Ярослав Железняк заявив, що замість Міністерства розвитку громад та територій планують відновити окреме Міністерство інфраструктури в межах майбутніх змін в уряді.
Зазначимо, окреме Міністерство інфраструктури існувало в Україні до кінця 2022 року. У грудні того ж року уряд об’єднав його з Міністерством розвитку громад та територій та створив Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури на чолі з Олександром Кубраковим.
https://usm.media/verhovna-rada-pidtrimala-priznachennya-mikoli-kalashnika-ministrom-infrastrukturi/

У портах продовольча пшениця подорожчала до $203–211/т, фуражна — до $192–203/т CPT-порт. Підтримку дав експортний ринок.
Ціни на пшеницю в українських портах зросли, попри знижувальну динаміку на внутрішньому ринку. Про це повідомляє «АПК-Інформ».
У портах продовольча пшениця подорожчала на $1–4/т — до $203–211/т CPT-порт. Фуражна також додала $1–4/т і сформувалася в межах $192–203/т. Підтримку цінам надало підвищення на експортному ринку.
Натомість на внутрішньому ринку динаміка була зворотною. Ціни попиту на пшеницю 2 класу та фураж знизилися на 200–400 грн/т — до 9 100–10 500 грн/т та 8 300–9 900 грн/т CPT відповідно. Тиск чинили активні жнива та стриманий попит.
Темпи торгово-закупівельної активності минулого тижня залишалися невисокими. Більшість переробників працювали на раніше сформованих обсягах зерна й очікували активнішого надходження пшениці нового врожаю.
https://usm.media/ciny-na-pszenyciu-w-portax-ukrajiny-zrosly-popry-padinnia-na-wnutriszniomu-rynku/

Підтвердження до професійного диплому державного зразка можна оформити онлайн-засобами порталу «Дія».
Про це повідомили в Адміністрації судноплавства.
У відомстві нагадали, що професійний диплом державного зразка, виданий Адміністрацією судноплавства (в тому числі за обміном) відповідно до постанови Уряду від 30.12.2022 року № 1499, є безстроковим.
Після отримання диплома державного зразка повторно оформлювати диплом не потрібно — законодавством передбачено лише періодичне отримання підтвердження до чинного диплома (яке видається строком до пʼяти років).
Підтвердити кваліфікацію можливо не раніше, ніж за 12 місяців до закінчення строку дії чинного підтвердження.
Онлайн-сервіс дозволяє значно спростити процедуру підтвердження кваліфікації та подати документи в електронній формі.
Як оформити підтвердження засобами порталу «Дія»?
• авторизуйтеся на порталі «Дія» одним із запропонованих способів;
• оберіть послугу «Дипломування членів екіпажів суден»;
• заповніть заяву, завантажте необхідні документи та в розділі «Присвоєння або підтвердження» оберіть «Підтвердження»;
• підпишіть заяву одним із доступних на порталі «Дія» способів та надішліть її на розгляд.
Скористатися послугою можна за посиланням.
Паперові оригінали документів можна отримати в Адміністрації судноплавства особисто або через уповноважену особу (за наявності необхідних документів).
Також підтвердження можна оформити, подавши паперову заяву з необхідним пакетом документів особисто, через уповноваженого представника, поштою до Адміністрації судноплавства або через ДП «Моррічсервіс».
https://usm.media/administracziya-sudnoplavstva-poyasnila-yak-moryakam-pidtverditi-kvalifikacziyu-cherez-diyu/

Із 511,7 тис. тонн зерна, відправленого залізницею на експорт за перші сім днів липня, 91% пройшло через морські порти.
Морський напрямок зберігає визначальну роль в експорті українського зерна. Про це свідчать дані щотижневого огляду Spike Brokers.
За перші сім діб липня залізницею перевезли 581,4 тис. тонн зернових вантажів. Це на 16% менше за середньомісячний темп червня, але майже втричі більше, ніж торік. Експортні перевезення зерна становили 511,7 тис. тонн.
З цього обсягу 467,7 тис. тонн — або 91% — пройшло через морські порти. На західні прикордонні переходи припало лише 44 тис. тонн, тобто 9%.
Для продуктів переробки картина протилежна. Сухопутними маршрутами перевозили 89% рослинної олії та 87% макухи й шротів.
Усередині портового напрямку відбувся перерозподіл. Найбільший приріст порівняно з червнем забезпечив Чорноморськ-Порт-Експорт. Натомість відвантаження через Одеса-Порт і термінали ТІС виявилися нижчими.
Станом на 9 липня у напрямку портів Великої Одеси рухалося 4 639 вагонів із зерном. Це на 497 менше, ніж тижнем раніше. Середньодобове вивантаження становило 968 вагонів на добу — на 86 менше. Водночас навантаження на мережі в напрямку портів зросло до 833 вагонів на добу, тобто на 365 більше. Це вказує на поступове нарощування відправлень нового врожаю.
На дунайському напрямку кількість зерновозів у русі скоротилася до 138 вагонів. Середньодобове вивантаження там становило 41 вагон — дещо менше, ніж тижнем раніше.
https://usm.media/morsjki-porty-zabezpeczyly-91-zaliznycznoho-eksportu-zerna-na-starti-lypnia/

Єгипет, Алжир та Індонезія забезпечили 62% експорту української пшениці у 2025/26 МР, але вищі запаси можуть скоротити їхню потребу в імпорті.
У 2026/27 маркетинговому році Україна може зіткнутися зі зниженням попиту на пшеницю з боку трьох ключових покупців — Єгипту, Алжиру та Індонезії. Додатковий тиск чинитиме агресивна цінова політика Росії, повідомила аналітикиня ASAP Agri Інна Степаненко для Latifundist.
За її словами, у 2025/26 МР Україна експортувала майже 14 млн тонн пшениці. Показовим був фінал сезону. В останньому кварталі відвантажили 4 млн т, або 29% загального обсягу. Для завершального етапу це нетипово багато. Для порівняння: роком раніше в останньому кварталі відвантажили лише 2,6 млн тонн, або 16% сезонного експорту.
Роль трьох найбільших покупців суттєво зросла. Частка Єгипту в експорті збільшилася з 14% до 27%, Алжиру — з 12% до 20%, Індонезії — з 10% до 15%. Разом ці три країни забезпечили 62% експорту української пшениці проти 36% роком раніше.
Активний фініш сезону допоміг скоротити перехідні запаси. На кінець 2025/26 МР вони становили 2,3 млн тонн. Втім, це приблизно на 1 млн тонн більше, ніж роком раніше. Такі запаси тиснутимуть на ціни на початку нового сезону, коли на ринок надходить зерно нового врожаю.
У новому сезоні ситуація для експортерів може ускладнитися. Єгипет, Алжир та Індонезія входять у сезон із вищими початковими запасами. До того ж Єгипет і Алжир нарощують власне виробництво. Усе це може скоротити їхню потребу в імпорті. Такі ж очікування містить прогноз USDA.
Єгипет уже помітно знизив активність після масштабних закупівель. Тому на початку 2026/27 МР український експорт до цієї країни може залишатися обмеженим. Натомість Індонезія та Алжир поки зберігають інтерес до закупівель.
Окремий виклик — конкуренція на світовому ринку. Виробництво пшениці за межами Чорноморського регіону очікувано скоротиться. Проте пропозиція зерна в самому регіоні залишатиметься достатньою. Росія вже пропонує пшеницю за агресивними цінами. Це може посилити її позиції насамперед на єгипетському ринку.
Також напередодні USM писав, що Росія планує запустити логістичний хаб у Сирії, яка регулярно приймає крадене українське зерно.
https://usm.media/tri-klyuchovi-pokupczi-ukrayinskoyi-psheniczi-mozhut-zniziti-zakupivli-u-2026-27-mr/