Блокування судноплавства у Чорному морі через російську агресію може спричинити глобальну продовольчу кризу та вдарити по країнах, залежних від імпорту зерна.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський на зустрічі Ялтинської європейської стратегії.
За словами Зеленського, продовольчий коридор у Чорному морі фактично заблокований як з українського, так і з російського боку. Ситуацію він уже обговорював із представниками Єгипту, Індії, Туреччини, Саудівської Аравії та ОАЕ.
Президент зазначив, що для України обмеження морського експорту означатиме падіння внутрішніх цін на зерно через дорожчу логістику та складніші маршрути поставок.
Водночас найбільші ризики, за його словами, виникають для країн, які значною мірою залежать від імпорту продовольства з Чорноморського регіону.
«Це буде Ормуз, тільки вже агро», — заявив Зеленський, порівнявши можливі наслідки блокування чорноморського експорту з перебоями судноплавства через Ормузьку протоку.
Президент також запропонував окремо працювати над домовленостями щодо продовольчої безпеки та енергетичного перемир’я, навіть якщо повного припинення війни найближчим часом досягти не вдасться.
https://usm.media/zelenskij-poperediv-pro-globalnu-prodovolchu-krizu-cherez-blokuvannya-chornogo-morya/

В асоціації наголосили, що логістика, яку зараз перебудовують задля агроекспорту, не може у повній мірі замінити порти Чорного моря.
Додана вартість доставки до альтернативних місць становить від 50 до 90 євро на одній тонні, повідомив генеральний директор асоціації УКАБ Олег Хоменко.
За його словами, альтернативні маршрути є складними також по своїй економіці і пропускній спроможності.
«Здорожчання доставки робить українське зерно менш вигідним на ринку, вимиває гроші у фермерів і зменшує приплив валюти в країну. Ситуація ускладнюється тим, що саме зараз починається осіння посівна, коли аграріям терміново потрібні кошти, а зерно немає де зберігати й куди збувати. Найважче доведеться у грудні та січні, і якщо порти так і не запрацюють, то навесні фермери просто не матимуть грошей, щоб засіяти поля», — зазначив Олег Хоменко.
Також він акцентував на підвищенні підвищення тарифів «Укрзалізниці» на 30%. Це додатково збільшує вартість логістики для сільськогосподарських підприємств, що експортують продукцію.
«Зазначене рішення має бути переглянуте. І тимчасово ми маємо прийти до того, що це підвищення тарифів має бути відмінено на рівні уряду чи на рівні «Укрзалізниці», для того, щоб пом’якшити ситуацію із ліквідністю і вартістю логістики для сільськогосподарських і інших господарств, які експортують свою продукцію, — наголосив гендиректор УКАБ. https://usm.media/agrariyi-vtrachayut-vid-50-do-90e-na-tonni-cherez-blokadu-ukrayinskih-portiv-ukab/

Російські атаки фактично зупинили судноплавство через порти Великої Одеси з 22 липня.
Про це повідомив міністр розвитку громад та територій України Михайло Калашник.
Міністр провів брифінг для представників 27 країн і п’яти міжнародних організацій щодо безпекової ситуації та роботи транспортної логістики в умовах посилення російських атак.
За словами Калашника, Росія одночасно атакує морські порти, цивільні судна, залізничну та прикордонну інфраструктуру — фактично всі основні маршрути, якими Україна забезпечує експорт, імпорт, пасажирські та вантажні перевезення.
Особливо складною залишається ситуація на морі. За словами міністра, з 22 липня через систематичні атаки судноплавство через порти Великої Одеси фактично зупинилося.
У 2026 році зафіксували 198 атак на портову інфраструктуру, 95 — на судна в портах та 69 — на судна у морському коридорі. Лише за один місяць російські війська атакували 28 цивільних торговельних суден у портах Великої Одеси та поблизу узбережжя.
Під постійними ударами залишається і залізниця. Від початку повномасштабного вторгнення зафіксували 6 125 атак на залізничну інфраструктуру, з них понад 1,5 тис. — цьогоріч. Пошкоджено 509 локомотивів та 249 вагонів.
Попри це «Укрзалізниця» продовжує пасажирські та вантажні перевезення.
Окремо Калашник повідомив, що Україна звернулася до міжнародних партнерів із проханням передати локомотиви для підтримки безперервної роботи залізниці.
За останній тиждень Росія також чотири рази атакувала пункти пропуску на півдні України. На кордоні з Молдовою пошкоджено пункт «Виноградівка — Вулканешти», повністю зруйновано інфраструктуру пункту «Табаки — Мирне», а також атаковано сервісну зону біля «Рені — Джюрджюлешть», де постраждали вантажівки, зокрема іноземних перевізників.
На кордоні з Румунією під удар потрапив пункт пропуску «Орлівка — Ісакча».
За словами Калашника, роботу пунктів пропуску після атак відновлювали в аварійному режимі протягом 24-48 годин.
Тепер Україна планує заздалегідь формувати резерв мобільної інфраструктури та обладнання, який можна буде оперативно розгортати на місцях пошкоджень. Паралельно триває робота із сусідніми країнами щодо використання інфраструктури суміжної сторони та швидкого перенаправлення транспортних потоків.
Калашник також закликав партнерів долучатися до новоствореного Фонду підтримки транспорту, який адмініструє Литва.
Через цей механізм держави-партнери зможуть спрямовувати внески на конкретні потреби транспортної галузі — від обладнання та мобільної інфраструктури до відновлення та підвищення стійкості транспортної системи.
За словами міністра, російські удари по українській логістиці вже мають прямі наслідки за межами України. Йдеться про іноземні судна в українських портах, іноземних перевізників на пунктах пропуску, вантажі на європейських маршрутах та український аграрний експорт до понад 55 країн світу.
Україна разом із партнерами працює над відновленням пошкодженої інфраструктури, формуванням резерву обладнання, підтримкою залізниці та альтернативними рішеннями для збереження транспортного сполучення.

https://usm.media/kalashnik-sudnoplavstvo-cherez-porti-velikoyi-odesi-faktichno-zupinilosya-z-22-lipnya/

До кінця року Україна має продовжити на наступний термін угоду з ЄС щодо лібералізації вантажних перевезень («транспортний безвіз»).
Наразі угода діє до квітня 2027 року. Про це повідомив перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач у коментарі «Інтерфакс-Україна».
«Ми активно працюємо з Європейською Комісією та країнами-членами ЄС для продовження Угоди. Але головне — забезпечити внутрішню роботу у напрямку євроінтеграції сфери автомобільного транспорту. У першу чергу нам потрібно оновити ліцензійні умови доступу до ринку автомобільних перевезень. Тобто щоб наші перевізники відповідали стандартам ЄС. Проєкт готовий та наразі перебуває на фінальному погодженні інших органів. Очікуємо рішення уряду восени», — розповів Деркач.
Він зауважив, що наразі завдяки «транспортному безвізу» Україна може забезпечувати не лише експорт, а й імпорт. Фактично, на автотранспорт припадає 40% експорту у грошовому вимірі, а на імпорт — 73%, йдеться у даних за 2025 рік.
https://usm.media/ukrayina-planuye-prodovzhiti-ugodu-pro-transportnij-bezviz-iz-es/

До кінця року Україна має продовжити на наступний термін угоду з ЄС щодо лібералізації вантажних перевезень («транспортний безвіз»).
Наразі угода діє до квітня 2027 року. Про це повідомив перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергій Деркач у коментарі «Інтерфакс-Україна».
«Ми активно працюємо з Європейською Комісією та країнами-членами ЄС для продовження Угоди. Але головне — забезпечити внутрішню роботу у напрямку євроінтеграції сфери автомобільного транспорту. У першу чергу нам потрібно оновити ліцензійні умови доступу до ринку автомобільних перевезень. Тобто щоб наші перевізники відповідали стандартам ЄС. Проєкт готовий та наразі перебуває на фінальному погодженні інших органів. Очікуємо рішення уряду восени», — розповів Деркач.
Він зауважив, що наразі завдяки «транспортному безвізу» Україна може забезпечувати не лише експорт, а й імпорт. Фактично, на автотранспорт припадає 40% експорту у грошовому вимірі, а на імпорт — 73%, йдеться у даних за 2025 рік.
https://usm.media/ukrayina-planuye-prodovzhiti-ugodu-pro-transportnij-bezviz-iz-es/