Близько 80 суден очікують проходу через Суліну, тоді як частина причалів в українських дунайських портах залишається вільною.
Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
За її словами, напередодні в порту Рені три причали були вільними, тоді як судна продовжували чекати на рейді Суліни.
Кононенко зазначила, що вантажі готові до відправлення, причали — до прийому суден, однак самі судна не можуть дістатися портів через чергу на каналі.
Відстань між рейдом Суліни та портами призначення становить близько 70 морських миль, однак через затримки вантажні операції не розпочинаються. У результаті зростають витрати на демередж та інші логістичні витрати для фрахтувальників. За словами Кононенко, частина цього фінансового навантаження зрештою перекладається на українських агровиробників і експортерів.
Як приклад вона навела розрахунок: за умови середнього дедвейту близько 5 тис. тонн для 80 суден у черзі йдеться приблизно про 400 тис. тонн незадіяної суднової місткості. Ця тоннажність могла б використовуватися для перевезення вантажів і підтримувати роботу дунайських портів, однак фактично простоює в очікуванні проходу через канал.
Кононенко наголосила, що Дунай має залишатися одним із ключових маршрутів українського експорту, однак нинішні затримки знижують ефективність його використання.

Судна не можуть дістатися українських портів на Дунаї через чергу на Суліні

Фрахтовий ринок Чорного моря та Дунаю залишається напруженим через безпекові ризики та перебої в судноплавстві Сулинським каналом.
Нові атаки на торговельні судна й погодні обмеження ускладнюють планування рейсів, а судновласники зберігають жорсткі умови для перевезень з українських дунайських портів. Про це повідомляють ASAP Agri.
За даними аналітиків, активність укладання нових фрахтових угод залишається низькою, що ускладнює визначення актуальних ставок. Водночас судновласники, готові заходити до українських портів на Дунаї, наполягають на своїх умовах, підтримуючи висхідний тиск на фрахт.
Так, станом на середину жовтня 2026 року ставка на перевезення кукурудзи невеликими суднами з дунайських портів України до Єгипту становила близько $100 за тонну. Для порівняння, у липні цей показник тримався на рівні приблизно $30 за тонну. Водночас фрахт суден класу Handysize з порту «Південний» до Єгипту залишався значно нижчим — близько $20–22 за тонну.
У сегменті барж, попри відновлення судноплавства в районі 280-го кілометра Дунаю, зберігаються обмеження за осадкою. Вони зменшують можливості завантаження барж і скорочують доступність вільного тоннажу, посилюючи позиції судновласників під час погодження нових рейсів.

Фрахт із дунайських портів України до Єгипту зріс до $100 за тонну

Кабінет Міністрів затвердив механізм державної компенсації шкоди, завданої цивільним суднам унаслідок російської агресії та бойових дій.
Про це повідомила Всеукраїнська аграрна рада з посиланням на постанову уряду №1248 від 7 жовтня, яку офіційно оприлюднили 15 жовтня.
Гарантії поширюватимуться на фрахтувальників, операторів і власників суден під українським або іноземним прапором, які перевозять невійськові вантажі до або з відкритих морських портів України.
Механізм діятиме під час перебування суден у територіальному морі України, на Тимчасовому морському шляху та в акваторіях відкритих портів.
Компенсацію можна буде отримати, якщо відповідна шкода не покривається договором страхування, страховим або P&I-полісом, зокрема через виключення воєнних ризиків та районів бойових дій.
До збитків, які можуть компенсувати, належать загибель або конструктивне руйнування судна, витрати на ремонт та аварійно-рятувальні роботи, втрата вантажу, шкода третім особам, видалення рештків судна, ліквідація забруднення, а також шкода життю і здоров’ю екіпажу та пасажирів.
Граничний розмір виплати становитиме до 80% від оціненої суми збитків. Оцінку має проводити незалежний оцінювач, а звіт — рецензувати Фонд державного майна.
Для отримання компенсації судновласник повинен звернутися до Міністерства розвитку громад та територій протягом 180 календарних днів із моменту заподіяння шкоди.
Гарантії фінансуватимуться з державного бюджету. Шкоду, завдану у 2026 році, компенсуватимуть за рахунок бюджетних призначень 2027 року.

Уряд затвердив компенсацію до 80% воєнних збитків для судновласників

Ініціативу Болгарія розробила спільно з Румунією та Туреччиною після серії атак на торговельні судна.
Болгарія спільно з Румунією винесла на розгляд лідерів ЄС пропозицію про мораторій на атаки дронів проти цивільних суден у Чорному морі. Про це заявив прем’єр-міністр Румен Радев у Брюсселі перед самітом Європейської ради, пише «Європейська правда».
«Я розраховую на солідарність усіх наших європейських партнерів щодо запропонованого нами мораторію, спрямованого на припинення атак на цивільні судна», — сказав він.
За словами Радева, заклик припинити удари по цивільних суднах вже увійшов до проєкту висновків Європейської ради. Пропозицію напрацьовували разом із Румунією та Туреччиною, а також обговорювали з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і генсеком НАТО Марком Рютте.
«Ця неприйнятна агресія проти цивільних суден має припинитися», — наголосив прем’єр. Він також зазначив, що ідея спільного патрулювання Чорного моря Румунією, Болгарією та Туреччиною не є новою.
Водночас Софія не наважується прямо заявити, що за морськими атаками стоїть саме Росія — нібито через брак прямих доказів. Натомість Радев наголосив на важливості збереження відкритих дипломатичних каналів із Москвою, щоб «домогтися припинення ударів».

Болгарія закликає партнерів підтримати мораторій на атаки в Чорному морі

Україна готова обговорювати механізми інтеграції аграрного сектору до єдиного ринку ЄС, зокрема можливість застосування перехідних періодів.
Про це заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов, повідомляє Укрінформ.
За його словами, потенціал України як великого виробника агропродукції добре відомий європейським партнерам, тому окремі питання інтеграції сектору потребуватимуть переговорів.
Ченцов зазначив, що Україна готова розглядати вже наявні в ЄС інструменти, зокрема перехідні періоди та інші механізми адаптації.
Водночас Київ не підтримує підхід, за якого інтеграція України як майбутнього члена ЄС від самого початку передбачатиме постійні обмеження для українського агросектору.
«Ми не хочемо починати з обмежень для України як майбутнього повноправного члена», — наголосив віцепрем’єр.
Він також зазначив, що Україна зі свого боку має виконувати правила, чинні в Євросоюзі, оскільки всі держави-члени повинні мати рівні умови.
Раніше Ченцов заявляв, що Україна вважає відправною точкою повну інтеграцію аграрного сектору до єдиного ринку ЄС, а можливі перехідні механізми мають бути обґрунтованими, пропорційними та обмеженими в часі.

Україна готова обговорювати перехідні механізми для інтеграції агросектору в ринок ЄС