Механізм пільгового експорту сої та ріпаку, що дозволяє експортувати продукцію без 10% мита, затвердили і фіналізують.
Про це під час години запитань до уряду повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, пише Укрінформ.
За його словами, наразі Мінекономіки спільно з Торгово-промисловою палатою (ТПП) і Держмитслужбою завершує роботу над детальним переліком необхідних документів для того, щоб сільгоспвиробники підтвердили, що соя чи ріпак, які вони збираються експортувати, дійсно є їхньою власною продукцією. Також напрацьовується алгоритм подання висновків до ТПП та митниці.
Соболев нагадав, що 3 жовтня Кабінет Міністрів ухвалив постанову щодо підтвердження власного вирощування сільгосппродукції, зокрема сої та ріпаку, для цілей експорту. Згідно з документом, виробники та сільськогосподарські кооперативи, які експортують власну продукцію, можуть отримати звільнення від 10% експортного мита.
Для цього необхідне документальне підтвердження походження товару, яке визнається митними органами, ТПП України та її регіональними підрозділами.
Також міністр зауважив, що вже подано правку до проєкту держбюджету на 2026 рік щодо можливості повернення агровиробникам мита, сплаченого під час експорту сої та ріпаку у вересні 2025 року до ухвалення рішення уряду про порядок звільнення.
https://usm.media/minekonomiki-finalizuye-mehanizm-zvilnennya-vid-mita-na-eksport-soyi-ta-ripaku/

Посли країн-членів Європейського Союзу схвалили в Брюсселі нову торгівельну угоду з Україною.
Йдеться про нову редакцію тексту угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA) між ЄС та Україною, повідомляє «Європейська правда».
Угода має замінити «торгівельний безвіз», термін дії якого завершився у червні 2025 року.
Нову торгівельну угоду між ЄС та Україною схвалили на рівні послів ЄС. Її затвердять у понеділок, 13 жовтня, міністрами держав Євросоюзу.
«Я можу підтвердити, що акт буде ухвалено в понеділок Радою ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ», — повідомив виданню обізнаний з процесами європейський посадовець на умовах анонімності.
За його словами, після затвердження з боку ЄС угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі з Україною «буде затверджена в рамках комітету асоціації між ЄС та Україною у торгівельній конфігурації, створеному відповідно до Угоди про асоціацію, після того, як Україна також затвердить свою позицію».
Після вказаних процедур нові правила торгівлі між Україною та ЄС набудуть чинності.
Раніше USM повідомляв, що Єврокомісія не переглядатиме торгівельну угоду з Україною, попри критику з боку окремих країн ЄС.
https://usm.media/posli-yes-shvalili-novu-torgivelnu-ugodu-z-ukrayinoyu/

Нещодавно Мінрозвитку повідомило про конкурс на концесію у порту Чорноморськ, який триватиме пів року. Бізнес вважає, що проєкту не вистачає прозорості.
Про це повідомив президент Асоціації міжнародних експедиторів України (АМЕУ) Віктор Берестенко.
Він нагадав, що, за словами чиновників, проєкт концесії передбачає понад 1,1 млрд доларів надходжень до бюджетів, забезпечення понад 1000 робочих місць, а також перспективу відновлення контейнерних перевезень до 500 тис. TEU.
За словами президента АМЕУ, такі цифри вражають, але поки що це більше схоже на маркетингову кампанію, аніж на прозорий інвестиційний проєкт.
«Озвучені показники — лише зі слів чиновників. Рівень довіри до таких джерел у бізнесу, м’яко кажучи, не найвищий. Жодного відкритого проєкту, фінансової моделі чи прогнозу. Замість прозорості — просто красива інформаційна кампанія. Складається враження, що держава не в змозі ефективно управляти активами, і замість розвитку — ухвалює рішення «позбутись» поки ще є що. Можливо, це продиктовано фактичними цифрами діяльності, але їх теж ніхто не показує», – зазначив Віктор Берестенко.
Зокрема він звернув увагу, що у 2024 році українські порти опрацювали лише 129 тис. TEU. Пропускна здатність — понад 3,5 млн TEU, а експлуатаційне завантаження — менше ніж 4%.
«Звідки взяли +500 тисяч? Контейнер — це лише тара. Його вартість залежить не від кількості металу, а від того, що всередині. А всередині — вантаж, який створюється економікою, а не PR-постами. А скільки людей потрібно для термінала на 500 тис. TEU? Нам кажуть — 1000 робочих місць. А скільки людей працюють на інших терміналах? Це чергова «красива цифра» чи справжній розрахунок?», – підкреслив президент АМЕУ.
Він підсумував, що хоче побачити реальні інвестиції, створені нові робочі місця, здорову конкуренцію та зменшення вартості логістики для української економіки, а також розвиток інфраструктури — «не у слайдах, а в реальності».
Як раніше повідомляв USM, до проєкту концесії увійшли Перший та Контейнерний термінали порту Чорноморськ із шістьма глибоководними причалами та всією інфраструктурою.
https://usm.media/prezident-ameu-podilivsya-dumkoyu-shhodo-konczesiyi-terminala-v-portu-chornomorsk/

ДП «Адміністрація морських портів України» продовжує реалізацію інвестиційного проєкту «Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення» (RELINK), що впроваджується за підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD).
У межах проєкту АМПУ проводить закупівлю багатофункціонального судна для Ізмаїльської філії.
Поставка запланована на 2026 рік.
Нове судно працюватиме в акваторії Ізмаїльського порту, виконуючи широкий спектр завдань — від ліквідації забруднень і збору нафтовмісних вод до аварійно-рятувальних, пожежних та буксирних операцій, у тому числі в льодових умовах.
Оновлення флоту дозволить привести технічні можливості у відповідність до міжнародних стандартів екологічної та техногенної безпеки, адже більшість наявних суден Ізмаїльської філії були побудовані ще у 1970–1980-х роках.
Крім підвищення рівня безпеки, проєкт матиме відчутний економічний ефект — завдяки універсальності нового судна філія зможе зменшити витрати на ремонт та обслуговування флоту, які нині складають близько 30% від загальних.
Закупівля перебуває на етапі визначення переможця, участь у тендері взяли як українські, так і міжнародні виробники.
Детальніше: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-06-12-009463-a

Загалом курс акцій найбільших українських аграрних компаній, що торгуються на європейських біржах, був змішаним.
Минулого тижня котирування українських агрохолдингів на фондових біржах продемонстрували змішану динаміку, повідомляє Latifundist.
За даними Eavex Capital, капіталізація МХП зросла на 7,1% (до $642 млн), Kernel — на 1,1% (до $1,532 млрд).
Водночас акції ІМК знизились на 12,9% (до $218 млн), «Астарта» — на 5,3% (до $307 млн), «Мілкіленд» — на 3,2% (до $16 млн). Вартість «Агротону» зменшилась на 0,8% (до $31 млн).
Раніше USM повідомляв, що акції Kernel зросли на 45% з початку року.
https://usm.media/kapitalizacziya-kernel-zrosla-do-ponad-153-mlrd/