З початку 2025/2026 МР Україна експортувала 4 млн тонн зернових та зернобобових культур проти 6,7 млн тонн роком раніше.
Станом на 29 серпня, Україна експортувала з початку сезону 4,014 млн тонн зерна. Про це свідчать дані Держмитслужби на сайті Мінагрополітики.
Так, за цей час з України відправили на експорт 2,5 млн тонн пшениці — на 24,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Кукурудзи експортували 882 тис. тонн. Це на 60,6% менше за обсяг минулого року. Ячменю відвантажили 562 тис. тонн — на 48,5% менше за аналогічний період 2024/2025 МР.
Також Україна експортувала 9,2 тис. тонн борошна — на 12,4% менше, ніж торік. Жито цього сезону з України поки не експортували.
Раніше USM повідомляв, що у липні Україна експортувала олію на $537,9 мільйона
https://usm.media/ukrayina-eksportuvala-ponad-4-mln-tonn-zerna-z-pochatku-novogo-sezonu/

Документ у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку підписав міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
Україна офіційно стала учасницею міжнародної Угоди про відкрите море (BBNJ Agreement), яка спрямована на захист океанічних екосистем та сталий доступ до морських ресурсів у міжнародних водах. Про це повідомили у Мінекономіки.
Цей крок підтверджує проєвропейський курс України та приєднує її до нового глобального механізму охорони біорізноманіття. Угода передбачає створення морських природоохоронних територій, впровадження оцінки впливу на довкілля, справедливий доступ до генетичних ресурсів океану та розвиток наукових досліджень.
Соболев наголосив, що навіть у час війни Україна готова дбати про світові екосистеми та протистояти екологічним злочинам Росії в Чорному морі та Криму. Він підкреслив, що питання захисту морів є стратегічним для регіону, зважаючи на географічне положення України.
Угода, ухвалена у 2023 році в межах Конвенції ООН з морського права, охоплює дві третини Світового океану. Вона узгоджується з Паризькою кліматичною угодою та цілями Конвенції про біорізноманіття, зокрема щодо збереження 30% територій і океанів до 2030 року.
Станом на серпень 2025 року документ підписали вже 140 країн, з яких 54 завершили ратифікацію. Україна має зробити це протягом 120 днів.
Раніше USM повідомляв, що Україна і Швеція обговорили посилення захисту Чорного моря. Норвегія також може відіграти ключову роль у зміцненні протиповітряної оборони та захисті берегової лінії України.

https://usm.media/ukrajina-pryjednalasia-do-uhody-pro-vidkryte-more-dlia-zaxystu-ekosystem/

Нікушор Дан стверджує, що логістичні хаби, порт Констанца та Дунай допомагають позиції Румунії у процесі відбудови України.
Президент Румунії заявив, що логістичні хаби, порт Констанца та Дунай є перевагами країни у плані залучення до процесу відбудови України, повідомляє Agerpres.
Він також зазначив, що «Коаліція Волі» має на меті забезпечити зараз ресурси для України, щоб вона могла протистояти російській агресії, а з іншого боку — підготувати ситуацію після війни, включно з відбудовою.
«Позиція, яку ми маємо, той факт, що у нас були певні логістичні хаби, через які проходила і гуманітарна допомога, і військове обладнання, — це допоможе нам. Тобто ті самі хаби, які діяли і в Польщі, і в Румунії, будуть використані для транспортування матеріалів, для всього процесу відбудови. Також порт Констанца є важливим у процесі відбудови. Дунай — існує цей транспортний шлях, який є дешевим. Отже, це переваги Румунії одразу після того, як ми говоритимемо про відбудову», — заявив президент Нікушор Дан.
Глава держави також сказав, що на недільній конференції в межах «Коаліції Волі» він наголосив на зацікавленості Румунії якнайшвидше провести зустріч між трьома державами — США, Росією та Україною.
«Це вже сталося. Маємо президента Трампа, який бажає цього, який і оголосив, і вже говорив із президентом Путіним, щоб такі зустрічі відбулися. Далі залишається побачити, наскільки серйозною буде Росія», — додав Нікушор Дан.
Президент Румунії заявив, що він належить до тих, хто песимістично оцінює майбутні дії Москви.
Раніше USM повідомляв, що Румунія планує розширити морську місію для захисту від атак РФ.
https://usm.media/prezident-rumuniyi-port-konstancza-ye-vazhlivim-u-proczesi-vidbudovi-ukrayini/

https://usm.media/misiya-oon-z-prav-lyudini-zadokumentuvala-naslidki-rosijskih-atak-u-portu-pivdennij/

У межах робочого візиту в Україну міністри закордонних справ Бельгії, Нідерландів та Люксембургу відвідали Одеський порт, що зазнав руйнувань від російських атак.
Європейські партнери високо оцінили зусилля України, спрямовані на збереження та розвиток роботи портів, а також стабільність функціонування Українського коридору. Міністри також оглянули будівлю Одеського морського вокзалу, яка була пошкоджена внаслідок ракетного удару рф у вересні 2023 року.
Делегацію очолили міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево, міністр закордонних справ Люксембургу Ксав’є Бетель та заступниця міністра закордонних справ Нідерландів Хелен Баккер.

«Для українських портів важливо відчувати увагу і підтримку міжнародних партнерів. Візит міністрів закордонних справ Бельгії, Нідерландів та Люксембургу до Одеси — це чіткий сигнал солідарності. Попри понад 450 атак на нашу портову інфраструктуру, ми продовжуємо працювати й забезпечувати світ українським зерном та іншими вантажами. Кожне судно, що вирушає з українського порту — це символ стійкості та нашого внеску у глобальну продовольчу безпеку», — наголосив Голова ДП «АМПУ» Олександр Семирга.
https://www.uspa.gov.ua/news/ministry-zakordonnyh-sprav-belgiyi-niderlandiv-ta-lyuksemburgu-vidvidaly-odeskyj-port

Це вже другий меморандум порту про співпрацю в межах розвитку Транскаспійського Міжнародного Транспортного Маршруту, або «Середнього коридору».
Про це повідомила у Facebook директорка Білгород-Дністровського порту Оксана Кіктенко.
Batumi International Container Terminals (BICT) експлуатує та управляє контейнерними, поромними та генеральними терміналами в морському порту Батумі, Грузія.
Термінали українського та грузинського портів зʼєднає новий паромний маршрут та автомобільно-залізничний паромний комплекс, який проєктується новим власником Білгород-Дністровського порту, з врахуванням вимог щодо обробки вантажів «Середнього коридору».

Мета меморандуму — залучення вантажопотоку через «Середній коридор» через розширення можливостей по обробці вантажів. Білгород-Дністровський порт планує стати найбільшим хабом ТМТМ з європейської сторони маршруту, зазначила Оксана Кіктенко.
Раніше USM повідомляв, що у Білгород-Дністровському порту побудують поромний комплекс і контейнерний термінал.

https://usm.media/bilgorod-dnistrovskij-port-pidpisav-memorandum-z-batumi-international-container-terminals/