З 11 по 17 серпня курс акцій українських агрохолдингів на Варшавській і Лондонській фондових біржах переважно зріс.
Як пише Latifundist, згідно з даними Eavex Capital, ринкова капіталізація агрохолдингів змінилася наступним чином:
• Kernel — зросла на 3,5% до $1,579 млрд;
• МХП — зросла на 5,9% до $619 млн;
• «Астарта-Київ» — зросла на 2% до $347 млн;
• ІМК — знизилась на 3,6% до $261 млн;
• «Агротон» — зросла на 2,8% до $35 млн;
• «Мілкіленд» — знизилась на 3,4% до $19 млн.
Нагадаємо, аналогічна тенденція спостерігалась із 3 по 10 серпня. Тоді на біржах також зросли акції українських агрохолдингів: Kernel – на 1,7%, МХП – на 5,4%.
https://usm.media/na-birzhah-znovu-zrosli-akcziyi-ukrayinskih-agroholdingiv/

В Мінрозвитку поділилися результатами роботи українського морського коридору, яким за два роки пройшло понад 5300 суден.
Про це розповіла пресслужба Міністерства розвитку громад та територій України.
«Після початку повномасштабного вторгнення Україна спершу створила “зерновий коридор” за підтримки ООН та Туреччини. Однак Росія одноосібно вийшла з попередньої угоди: почала блокувати судна й обстрілювати морські порти. Тож, два роки тому було відкрито альтернативний шлях — Український коридор. Його робота стала можливою завдяки спільним зусиллям Сил безпеки і оборони України, зокрема ГУР та захисників острова Зміїний», — нагадали в Мінрозвитку.
За час роботи українського коридору морем перевезено понад 137 мільйонів тонн вантажів на борту понад 5 300 суден. З них понад 84 мільйони тонн — це продукція, вирощена українськими аграріями.
В міністерстві також зазначили, що завдяки морському коридору українська продукція та товари потрапляють на ринки Європи, Азії, Африки та Близького Сходу, загалом у 54 країни світу.
«Вантажні перевезення морем відбуваються попри постійні обстріли Росією критичної інфраструктури. Протягом останніх двох років роботи Українського коридору російські атаки пошкодили або частково зруйнували 442 об’єкти портової інфраструктури та 38 цивільних суден. Також 118 цивільних осіб були поранені або загинули», — зазначили у відомстві.
Раніше стало відомо, що Мінрозвитку та концесіонер Херсонського порту шукають спільні рішення для його відновлення.
https://usm.media/z-pochatku-roboti-ukrayinskogo-morskogo-koridoru-perevezli-ponad-137-mln-tonn-vantazhiv/

Асоціація експедиторів звернулась до уряду та військового командування з пропозицією переглянути заборону на обробку та зберігання аміаковмісних вантажів і добрив.
Наказ Одеської ОВА та ВМС ЗСУ від 18.07.2025 фактично зупиняє обробку аміаковмісних вантажів і добрив у портах України, повідомляє Асоціація міжнародних експедиторів України (АМЕУ).
АМЕУ звернулась до уряду та військового командування з пропозицією переглянути це рішення, оскільки такі дії загрожують:
• мільярдними збитками аграріям, перевізникам, портам та всій економіці в цілому;
• порушенням принципів зовнішньої торгівлі;
• підживленням логістики сусідніх країн замість українських портів.
«Заборона була ухвалена без урахування класів небезпеки, не враховано способів безпечної денного прямого вивантаження на інший транспорт, порушено ланцюги поставок добрив у пік агросезону, не запропоновано жодної альтернативи», – наголошують в асоціації.
Зокрема наслідки, як стверджують експедитори, відчутні вже сьогодні. Так, вартість логістики зросла на 70$ за тонну — збитки складають приблизно 1 млрд грн. Порти втрачають понад 2 млн $ портових зборів. Водночас вантажопотік на терміналах Дунаю впав у 5–6 разів, а уряд шукає рішення по підтримці інфраструктури.
Також заборона вплинула на українських аграріїв, які вимушені платити дорожче, втрачаючи конкурентоспроможність.
Своєю чергою АМЕУ пропонує забезпечити розмежування вантажів за класами небезпеки, організувати денну перевалку без зберігання та безпечні ділянки для перевалки, а також пряме вивантаження судно–транспорт.
«Важливо зауважити, що АМЕУ не ставить під сумнів важливість захисту людських життів, товарів та інфраструктури під час ворожих обстрілів. Проте, на думку асоціації, рівень безпеки на об’єкті інфраструктури є значно вищим ніж при перевезенні вантажів залізничними шляхами», – йдеться у зверненні.
Як раніше повідомляв USM, ціна на селітру в українських портах сягнула «стелі» через зупинку імпорту. Наразі в Україні найдорожча аміачна селітра в Європі.

https://usm.media/ameu-zvernulas-do-vladi-shhodo-nakazu-yakij-zaboronyaye-dobriva-v-portah-ukrayini/

Фонд державного майна України оголосив аукціон із приватизації ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», яке виготовляє деталі двигунів для різних видів транспорту, в тому числі і для суден.
Приватизувати пропонують державну частку розміром 100% статутного капіталу. Зазначається, що об’єкт приватизації – велике підприємство, на якому виробляють гільзи циліндрів для різних типів двигунів внутрішнього згоряння.
В асортименті понад 1500 найменувань виробів для будь-якої автомобільної техніки, суден та тепловозів. У роботі використовують обладнання фірм Junker, Takisawa, Gildemeister, Gehring, Emco, Okuma, Nagel тощо.
«Гільзи циліндрів ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» реалізують не лише на внутрішньому ринку, а й експортують її до 35 країн світу, адже підприємство пройшло сертифікацію на відповідність міжнародним стандартам IATF 16949:2016, ISO 14001:2015, ISO 45001:2018», — зазначили у ФДМУ.
Стартова ціна лота на онлайн аукціоні – 268 млн грн. Подача пропозицій на торги – до 23 вересня.
Раніше стало відомо, що АМПУ витратить понад 500 мільйонів на реконструкцію причалу в порту Одеси.
https://usm.media/fdmu-ogolosiv-aukczion-iz-privatizacziyi-pidpriyemstva-shho-vigotovlyaye-zapchastini-dlya-suden/

За даними Держмитслужби у липні Україна експортувала на зовнішні ринки товари на понад $3,3 млрд, що на $167,8 млн (5,4%) більше, ніж у червні цього року.
Усього за 7 місяців поточного року український експорт товарів склав понад $23 млрд, повідомляє Міністерство економіки України.
Головною експортною статтею України залишаються товари сільського господарства та харчової промисловості, У липні вони сягнули $1,7 млрд – це понад половину від загального експорту. Значну частку експорту також складають залізна руда, окремі види продукції машинобудування та металургії.
За обсягом продукції, у липні Україна експортувала 8,2 млн тонн товарів, серед яких 3,5 млн тонн – аграрна продукція. Крім того, порівняно з червнем – зросли фізичні обсяги перевезення морським і автомобільним транспортом (+7,1% і +4,4% відповідно), проте знизились перевезення товарів залізницею (-1,5%).
Найбільше в липні Україна експортувала за вартістю:
• олію соняшникову ($537,9 млн або 464 тис. тонн);
• руду та концентрати залізні ($190,1 млн або 3,0 млн тонн);
• пшеницю ($159,0 млн або 732,8 тис. тонн);
• соєві боби ($151,0 млн або 375,2 тис. тонн);
• кукурудзу ($145,0 млн або 617,7 тис. тонн);
• проводи ізольовані ($108,2 млн або 5,8 тис. тонн);
• м’ясо свійської птиці ($96,5 млн або 34,1 тис. тонн).
Зазначимо, у липні до країн ЄС експортовано товарів на $1,9 млрд (+10,1% до червня цього року). Найбільше українську продукцію купувала Польща ($405,9 млн), Нідерланди ($201,8 млн), Німеччина ($199,8 млн), Іспанія ($161,4 млн) та Італія ($142,5 млн).
Щодо інших країн світу, найбільшими споживачами українського експорту стали – Китай ($212,4 млн), Туреччина ($149,2 млн), Індія ($140,8 млн), Єгипет ($110,9 млн) та Молдова ($100,3 млн).
Читайте також: На біржах зросли акції українських https://usm.media/u-lipni-ukrayina-eksportuvala-oliyu-na-5379-miljona/агрохолдингів. Kernel – на 1,7%, МХП – на 5,4%.