Низькі рівні води на Дунаї обмежують осадку суден і знижують ефективність зернової логістики, що стримує використання річки як альтернативного маршруту для агроекспорту.
Про це повідомила Дунайська комісія за підсумками зустрічі з представниками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Української зернової асоціації.
Під час зустрічі сторони обговорили потенціал збільшення виробництва зерна в Дунайському регіоні, а також надійність експортних маршрутів на тлі безпекових ризиків для українських портів Чорного моря.
У Дунайській комісії зазначили, що значний потенціал для нарощування агровиробництва мають, зокрема, Україна, Сербія та Румунія.
Водночас роботу дунайської логістики ускладнюють наслідки зміни клімату та тривалі періоди низької води. Це обмежує допустиму осадку суден і знижує привабливість перевезень для баржевих операторів.
Секретаріат Дунайської комісії представив заходи, які вже впроваджують для підвищення стійкості судноплавства під час екстремально низьких рівнів води, а також проєкти, які ще мають реалізувати.
Учасники зустрічі наголосили на необхідності цільових інвестицій у інфраструктуру та посилення регіональної координації, щоб повніше використовувати потенціал Дунаю як альтернативного маршруту для агроекспорту.
Дунайська комісія та FAO планують у травні 2027 року провести в Будапешті спільну конференцію, присвячену ролі Дунаю в експорті зерна.
Запланована на травень 2027 року конференція має об’єднати приватні компанії, представників національних урядів та ЄС. Її метою стане координація співпраці між державним і приватним секторами та посилення ролі Дунаю у забезпеченні продовольчих поставок.

Дунайська комісія: низька вода стримує зернову логістику Дунаєм

На рейді Суліни станом на 12 жовтня перебувають близько 70 суден. Водночас район 44-ї милі вдалося майже повністю розвантажити.
Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
За її даними, на 44-й милі наразі перебувають близько 12 суден. Раніше скупчення там було значно більшим, однак чергу майже повністю ліквідували.
Водночас із 13 жовтня очікується погіршення погодних умов. Через це канал Суліна може бути закритий для судноплавства на кілька днів.
Максимальна безпечна осадка суден наразі становить:
• канал Суліна — 7,01 м;
• гирло Бистре — 5,5 м;
• на маршруті Рені — 44-та миля — 6,7 м.

Суліну можуть знову закрити для судноплавства на кілька днів

Вогонь охопив розвантажувальний комплекс термінала приватної логістичної компанії.
Удень 11 жовтня російські війська атакували Миколаїв ударними безпілотниками типу Shahed. Під ударами опинилися портова та цивільна інфраструктура, повідомив в.о. начальника Миколаївської ОВА Георгій Решетілов.
Унаслідок атаки пошкоджено вантажний термінал і складське приміщення. На терміналі приватної логістичної компанії спалахнула масштабна пожежа. Вогонь охопив розвантажувальний комплекс на площі 1 500 квадратних метрів.
До ліквідації займання залучили 48 вогнеборців і 12 одиниць спецтехніки. Рятувальникам доводилося тимчасово відходити на безпечну відстань через загрозу повторного удару. Постраждалих немає.
Того ж дня ракетою «Бандероль» атакували Очаківську громаду. В Очакові постраждала 54-річна жінка, її стан стабільний. Пошкоджені складське приміщення, чотири двоповерхові багатоквартирні та один приватний будинок.
Уночі Миколаїв атакували FPV-дроном — пошкоджено дорожнє покриття. У селі Мартинівське Прибужанівської громади внаслідок удару Shahed пошкоджено вікна приватного будинку. Також FPV-дрони били по Галицинівській та Очаківській громадах: у селі Лимани пошкоджено три приватні будинки й господарські споруди.
Портова інфраструктура Миколаївщини залишається регулярною ціллю. На початку жовтня дрони вже атакували портові та енергетичні об’єкти Миколаївського району, а раніше під ударами опинялися цивільні судна в порту.

Портова інфраструктура Миколаївщини знову під ударом — горів розвантажувальний комплекс

Тимчасові перехідні періоди Київ вважає прийнятними, втім, постійні обмеження на експорт агропродукції відкидає.
Україна не може погодитися на модель членства в ЄС, яка назавжди обмежить продаж окремих продовольчих товарів на ринку блоку. Про це в коментарі Politico заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Міністр чітко розмежував два варіанти. Тимчасові перехідні періоди Україна готова приймати. Натомість постійні обмеження, запроваджені як умова членства виключно для України, суперечили б самій логіці повноправного вступу до Євросоюзу.
«Наша мета — досягти членства із сектором, який продає Європі не лише зерно та іншу сировину, а й корми для тварин, інгредієнти, перероблену продукцію та біопаливо», — зазначив Висоцький.
Приводом для заяви став пакет документів, ухвалений Єврокомісією 6 жовтня в межах підготовки до майбутнього розширення. У ньому йдеться про намір «суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливої сільськогосподарської продукції» з України.
Висоцький закликав європейських партнерів не розглядати Україну лише як конкурентну загрозу для місцевих виробників. За його словами, українське членство може зменшити залежність ЄС від імпорту з третіх країн — зокрема щодо добрив, сої та лізину для кормів, — а також дати європейським виробникам кращий доступ до експортних маршрутів через Чорне море.
Дискусія розгортається на тлі відмови сусідів розширювати транзит. За кілька днів до того Politico повідомляло, що Польща та Румунія не готові суттєво збільшувати пропускну спроможність для українського зерна.
Представник польського Міністерства інфраструктури заявив, що країна «не планує запроваджувати жодних змін, спрямованих на збільшення транзиту української агропродукції». Міністр сільського господарства Румунії Барна Танцош відкинув перспективу істотного розширення потужностей, наголосивши, що «інтерес власних фермерів залишається пріоритетом».

Україна не погодиться на постійні обмеження агроекспорту після вступу до ЄС, — Висоцький

Інвесторів до портових концесій допоможе залучити Європейський банк реконструкції та розвитку.
Про це повідомив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник.
Міністр провів зустріч із президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо, під час якої обговорили підтримку залізниці, розвиток транспортних коридорів, підготовку критичної інфраструктури до зими та залучення інвестицій у портову галузь.
Зокрема йшлося про ще один напрям — портові концесії.
«Готуємо проєкти у Чорноморську та Одесі й розраховуємо на експертизу ЄБРР у їх підготовці та залученні міжнародних операторів та інвесторів», — зазначив Микола Калашник.
Також під час зустрічі Укрзалізниця та ЄБРР підписали зміни до кредитної угоди за проєктом «УЗ Енергія». Домовленість дозволяє спрямувати 130 млн євро з уже погодженого кредиту обсягом 180 млн євро на підтримку ліквідності компанії. Кошти, раніше передбачені для проєкту розподіленої генерації, тепер також можна буде використати для критично важливих ремонтів, відновлення інфраструктури та забезпечення перевезень людей і вантажів.
Окремо обговорили можливість додаткового фінансування оновлення локомотивного парку, а також розвиток міжнародних автомобільних коридорів та інвестиції в дороги.

Мінінфраструктури готує концесійні проєкти у портах Чорноморська та Одеси