Єврокомісія не змінюватиме текст нової торгівельної угоди з Україною, вже погоджений із Києвом, навіть з урахуванням застережень.
Про це 24 липня на брифінгу заявив речник Єврокомісії Олоф Гілл, повідомляє «Укрінформ».
У відповідь на запитання журналіста щодо можливого внесення правок до вже узгодженого документа перед його розглядом у Раді ЄС — з огляду на позицію п’яти країн-членів — Гілл зазначив: «Голосування відбудеться за чинним текстом, його не буде відкрито повторно (для редагування, — ред.)».
Водночас речник не уточнив, коли саме відбудеться голосування щодо нової угоди, що має замінити автономні торгівельні заходи, які втратили чинність 5 червня 2025 року.
30 червня у Брюсселі Єврокомісія офіційно оголосила про завершення перемовин з Україною щодо оновлення положень поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ). Про це на спільній пресконференції повідомили єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович і єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Хансен.
Сторони досягли принципової згоди щодо перегляду умов лібералізації торгівлі в межах Угоди про асоціацію. Порівняно з квотами, що діяли від 6 червня, нові домовленості передбачають покращені умови для українських експортерів. Зокрема, йдеться про збільшення тарифних квот на низку аграрної продукції — у тому числі м’ясо птиці, яйця, цукор і пшеницю. Також передбачено часткову лібералізацію імпорту деяких молочних товарів та перероблених фруктів.
Однак деякі країни ЄС, насамперед сусідні з Україною, висловили занепокоєння щодо потенційного впливу нової угоди на європейський аграрний ринок. Зокрема, міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський заявив про незадоволення тим, як Єврокомісія інформувала країни-члени про деталі перемовин з Україною. За даними польського міністерства, державам ЄС надали загальний огляд положень майбутньої угоди, але не розкрили ключових деталей — насамперед щодо нових обсягів тарифних квот.
Раніше USM повідомляв, що п’ять держав ЄС незадоволені новою торгівельною угодою з Україною.
https://usm.media/%d1%94vrokomisiya-ne-pereglyadatime-torgivelnu-ugodu-z-ukra%d1%97noyu-popri-kritiku-z-boku-okremih-kra%d1%97n-%d1%94s/

В Україні найчастіше відкривають аграрний бізнес на Одещині, у Києві та на Львівщині, — дослідження
В останні роки в Україні на кожну закриту агрокомпанію відкривається 2,5 нові.
Про це свідчить дослідження порталу «Опендатабот».
Так, 8644 агрокомпанії зареєстрували в Україні з 2021 року. Найактивнішим був 2021 рік – тоді з’явилося 2678 компаній.
З початком повномасштабного вторгнення кількість реєстрацій знизилась до 1558. Втім вже з 2023-го аграрний сектор пожвавився: з’явилось 1697 нових компаній за рік. 869 нових агропідприємств вже зареєстровано цьогоріч.
Водночас 3416 аграрних підприємств закрилось з 2021 до 2025 року в Україні.
Найактивніше агробізнес відкривали в Одеській області – зареєстровано 612 нових компаній. Майже не відстають Київ (600), Львівщина (597) тощо.
За останні п’ять років 1738 агрокомпаній змінили свою юридичну адресу та переїхали до інших регіонів України. З них 346 обрали західні області як нове місце для ведення бізнесу.
Раніше стало відомо, які агрокомпанії найбільше сплатили податків у 2024 році.
https://usm.media/v-ukra%d1%97ni-najchastishe-vidkrivayut-agrarnij-biznes-na-odeshhini-u-ki%d1%94vi-ta-na-lvivshhini-doslidzhennya/

В мережі помітили, що Стефан Краєвський раніше підтримував збереження ембарго на українське зерно та і загалом вважає агроімпорт з України до Польщі надмірним.
Про це повідомляє Latifundist.
Нагадаємо, до 23 липня 2025 року міністром сільського господарства Польщі був Чеслав Сєкерський, але тепер у країні затвердили новий склад кабінету міністрів і посаду отримав Стефан Краєвський.
Так, у 2023 році Стефан Краєвський підтримував збереження ембарго на українське зерно. Також новий міністр критикував публікацію списку польських компаній, які імпортували зерно з України.
Вже у 2025 році, зокрема, в липні, Краєвський підтримував угоду Польщі з Україною, яка містила двосторонній захисний пункт щодо ситуацій, коли «надмірний імпорт з України може порушити ринок в одній або кількох державах-членах ЄС». Попри це, він зазначив, що цей пункт застосовується виключно до продуктів, на які поширюються додаткові преференції згідно з новою угодою. На його думку, бракує механізмів захисту ринку від надмірного імпорту продуктів, які вже лібералізовані, як-от ріпак.
Краєвський також зазначив, що Польща продовжує свій заклик до створення спеціального компенсаційного фонду для сільськогосподарських виробників ЄС для компенсації потенційних збитків, спричинених надмірним імпортом з України, за зразком фонду, передбаченого в контексті угоди між ЄС та Меркосур.
Раніше USM повідомляв, що Україна та Польща планують спільний розвиток водного транспорту.
https://usm.media/novij-ministr-silskogo-gospodarstva-polshhi-pidtrimuvav-embargo-na-zerno-z-ukra%d1%97ni/

Верховна Рада не підтримала три блокуючі постанови про скасування експортного мита на сою та ріпак.
Про це заявив нардеп Олексій Гончаренко, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Так, Верховна Рада не підтримала три постанови, якими пропонувалося скасувати голосування щодо законопроєкту №13157, зокрема — правки щодо запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак.
Три парламентарі зареєстрували у Верховній Раді три проєкти постанов (13157-П, 13157-П1, 13156-П2) про скасування рішення про прийняття у другому читанні та у цілому законопроєкту про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям закону «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» (№13157 від 7 квітня 2025 року).
Під час голосування блокуючі постанови підтримали лише 21-23 парламентарі.

https://usm.media/rada-ne-pidtrimala-blokuyuchi-postanovi-shhodo-skasuvannya-so%d1%94vih-pravok/

Протягом тижня курс акцій українських аграрних компаній, що торгуються на Варшавській фондовій біржі, був різноспрямованим.
З 13 по 20 липня курс акцій більшої половини українських агрохолдингів на Варшавській фондовій біржі продемонстрував різну динаміку, повідомляє Latifundist.
За даними Eavex Capital, ринкова капіталізація агрохолдингів змінилася наступним чином:
• Kernel — зросла на 2,7%, до $1,449 млрд;
• МХП — не змінилась ($561 млн);
• «Астарта-Київ» — знизилась на 4,9%, до $345 млн;
• ІМК — знизилась на 2%, до $284 млн;
• «Агротон» — зросла на 4,2%, до $29 млн;
• «Мілкіленд» — зросла на 5,8%, до $17 млн.
Раніше USM повідомляв, що акції Kernel на Варшавській біржі знову почали зростати.
https://usm.media/akczi%d1%97-kernel-na-varshavskij-birzhi-prodovzhili-zrostati/