Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо скорочення чотирьох міністерств у межах реорганізації уряду.
Про це повідомив постійний представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Зокрема, Кабмін прийняв рішення ліквідувати Міністерство аграрної політики та продовольства та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів і покласти їх функції на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (перейменоване Мінекономіки).
Утворені комісії з ліквідації Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Затверджено Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
Раніше USM повідомляв, що аграрні асоціації звернулися до Зеленського з проханням не ліквідувати Мінагрополітики.

https://usm.media/kabmin-likvidu%d1%94-ministerstvo-agrarno%d1%97-politiki-ta-prodovolstva/

Польські виробники олії просять уряд Польщі скасувати ембарго на імпорт українського ріпаку через дефіцит власного.
Це пов’язано з нижчим врожаєм культури, ніж у попередні роки, повідомляє «Укрінформ».
Своєю чергою, в уряді Польщі поки «спостерігають за ситуацією» і не поспішають з рішенням.
Польське об’єднання виробників олії (PSPO), що представляє 95% галузі, звернулося до глави польського уряду Дональда Туска з проханням змінити розпорядження щодо заборони на імпорт українського ріпаку до Польщі. Виробники попереджають про можливий дефіцит сировини у сезоні 2025-2026 року, який може сягнути щонайменше 500 тис. тонн — це загрожує роботі місцевих заводів з переробки насіння. У PSPO наголосили, що у нинішньому сезоні підприємства вже відчувають нестачу сировини.
Представники галузі зазначають, що за нинішніх умов польські компанії опинилися у менш вигідному становищі порівняно з підприємствами в інших країнах ЄС, які можуть безперешкодно імпортувати український ріпак. При цьому ввезення до Польщі готової олії дозволене, що, за словами виробників, негативно впливає на місцеву переробну промисловість.
У PSPO підкреслюють, що скасування обмежень на імпорт не завдасть шкоди польським фермерам, оскільки весь внутрішній урожай ріпаку буде реалізований за ринковими, європейськими цінами. Водночас, у разі занепокоєння щодо надмірного імпорту українського ріпаку, можна встановити кількісні квоти для врегулювання ситуації на ринку.
Також в Асоціації зазначають, що експортна інфраструктура України з 2022 року суттєво трансформувалася, тож повторення масштабного ввезення ріпаку до Польщі не очікується.
Своєю чергою, Міністерство розвитку і технологій Польщі наразі не розглядає варіанти скасування ембарго на імпорт ріпаку чи впровадження квот, і не планує змінювати чинне розпорядження від 2023 року. У відомстві повідомили, що очікують завершення переговорів щодо оновлення умов торгівельної угоди між Україною та ЄС, а також стежать за тимчасовими правилами торгівлі, які діють із 6 червня.
https://usm.media/polski-virobniki-oli%d1%97-prosyat-skasuvati-embargo-na-ukra%d1%97nskij-ripak/

Про це повідомляє Радіо Свобода Молдова із посиланням на рішення Державної інвестиційної ради Молдови.
Йдеться про згоду на продаж 100 % акцій компанії Danube Logistics SRL, яка управляє Джорджолештським портом, державній румунській компанії Адміністрація морських портів Констанца. Молдова таким чином фактично погодила передачу під контроль Румунії стратегічно важливого об’єкта — єдиного порту країни, розташованого на з’єднанні Дунаю з Прутом.
Порт Джорджолешти — важливий транспортний вузол, створений після того, як Україна в 2006 році передала Молдові 430 метрів дунайського берега. Сьогодні в порту працює шість терміналів — зернові, нафтоналивні, контейнерні та пасажирські. Він приймає як річкові, так і морські судна, а його географічне положення дозволяє налагоджувати нові логістичні маршрути між Чорним морем, Молдовою, Україною та Європейським Союзом.
За даними молдовських ЗМІ, румунська сторона планує вкласти у розвиток порту понад 24 мільйони євро. Мова йде не лише про модернізацію терміналів, а й про вдосконалення залізничної інфраструктури, впровадження цифрових технологій, покращення енергоефективності та перехід на “зелену” логістику.
Переговори про цю угоду тривали понад рік. Раніше Румунія офіційно зверталася до Молдови із проханням надати дозвіл на купівлю, а також вела переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку, який з 2021 року володіє Danube Logistics SRL.
Ця угода може вплинути на розстановку сил у регіоні, адже Джорджолешти — це не лише транспорт, а й важливий геополітичний пункт на межі України, Молдови та Румунії. Для України це означає можливість посилення співпраці на Дунаї, розвиток транзиту та альтернативних маршрутів експорту.
Рішення про передачу Джорджолештського порту поки не викликало публічної критики в Молдові, хоча деякі експерти вже назвали його “геополітичним подарунком” для Бухареста.

https://usionline.com/moldova-pohodyla-prodazh-portu-dzhordzholeshty-rumunii-tse-mozhe-zminyty-transportnu-kartu-rehionu/

Новий закон дозволяє блокувати судна, що перевозять зброю, військових або працюють на РФ в обхід санкцій.
Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко.
Верховна Рада України 16 липня підтримала у другому читанні законопроєкт, що дозволяє застосовувати санкції до суден та повітряних суден, які беруть участь у воєнній логістиці РФ.
Також під обмеження підпадають судна, що порушують міжнародні санкції, займаються перевалкою російської нафти або експлуатуються в інтересах РФ.
За ухвалення документа проголосував 291 народний депутат.
Фіксувати відповідні порушення буде Служба безпеки України. Зібрана інформація передаватиметься до Державного реєстру санкцій.
Напередодні USM писав, що аналітики викрили маршрути «тіньового» танкера РФ, який вивозив нафту до Китаю, шпигуючи в Балтиці.
https://usm.media/verhovna-rada-shvalila-sankczi%d1%97-proti-suden-tinovogo-flotu-rosi%d1%97/

У межах міжнародної конференції в Римі АМПУ досягла домовленостей про розширення співпраці із ключовими портами ЄС.
Про це повідомили в АМПУ.
У Римі відбулася Конференція з відновлення України — один із ключових міжнародних майданчиків для координації зусиль партнерів у післявоєнній відбудові.
Делегація Адміністрації морських портів України (АМПУ) на чолі з головою підприємства Олександром Семиргою представила поточний стан портової галузі, пріоритети модернізації інфраструктури та можливості міжнародної співпраці.
Українські порти продовжують працювати в умовах війни, забезпечуючи стабільність логістичних ланцюгів. У цьому контексті міжнародна технічна, експертна та фінансова підтримка є вкрай важливою як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
Голова АМПУ провів низку робочих зустрічей із міжнародними партнерами, під час яких обговорювалися модернізація портової інфраструктури, цифровізація та підготовка інвестиційних проєктів.
Зокрема, в межах URC2025 відбулася зустріч із директором ініціативи 5G Techritory Electronic Communications Office of Latvia Нейлсом Калніншем. Обговорено подальшу співпрацю з латвійською стороною, яка має досвід цифрової трансформації морської логістики. Україна представила результати впровадження системи DocPort і плани її масштабування. Латвія підтвердила готовність профінансувати залучення експертів для технічної підтримки.
Також Семирга зустрівся з представниками логістичних компаній з Нідерландів, Данії, Франції та Бельгії. Сторони обговорили потенційне інвестування в інфраструктуру, розвиток спільних проєктів і створення нових логістичних маршрутів. Досягнуто попередніх домовленостей, зокрема щодо співпраці з портом Антверпена.
Під час зустрічі української делегації на чолі з Віце-премʼєром Олексієм Кулебою з президенткою ЄБРР Одiль Рено-Бассо, ЄБРР підтвердив намір розширити обсяг операцій в Україні до 3 млрд євро на рік. У фокусі — підтримка держпідприємств, інвестиції в логістику, водопостачання, енергетичну безпеку та відновлення критичної інфраструктури, зокрема в прифронтових регіонах.
Семирга також виступив на заході «Building a modern Ukraine through strategic investments, public-private partnerships, workforce development, andcross-sector innovation», організованому Deloitte Italy, Confindustria, ISPI та Київською школою економіки. Він розповів про роботу українських портів у воєнний час і наголосив на важливості міжнародних інвестицій у майбутні інфраструктурні проєкти.
В межах підписаних меморандумів з Портовими адміністраціями Східного Адріатичного та Західного Лігурійського морів досягнуто домовленостей про початок співпраці портів Одеси та Чорноморська з портами Трієста та Генуї. Окрім обміну досвідом і впровадження цифрових рішень, ключовим напрямом стане створення нових логістичних маршрутів для українських вантажів. Порти Генуї та Трієста є стратегічними логістичними хабами на півдні Європи, що створює додаткові можливості інтеграції України в європейські транспортні коридори.
Раніше USM повідомляв, що АМПУ залучає понад $100 млн для реалізації найважливіших проєктів.
https://usm.media/ukra%d1%97na-rozshiryu%d1%94-spivpraczyu-z-portami-antverpena-tri%d1%94sta-ta-genu%d1%97/