Зерновий термінал GNT Group в Одесі може відновити роботу завдяки появі нового інвестора.
Про це заявив співвласник компанії Сергій Гроза в інтерв’ю «Бізнес Цензор».
Термінал, збудований за підтримки ЄБРР і швейцарських банків, щороку обробляв до 5 млн тонн вантажів і забезпечував роботою понад 1500 осіб. Проте багаторічне протистояння між власниками GNT Group і іноземними фондами Argentem Creek Partners (ACP) та Innovatus Capital Partners поставило підприємство під загрозу зупинки.
На тлі судових процесів, арештів і втрати контролю над терміналом, Гроза повідомив про досягнення домовленостей із потенційним інвестором — давнім клієнтом GNT Group, зацікавленим у повноцінному відновленні діяльності підприємства.
«У нас є конструктивна пропозиція. Ми знайшли інвестора, який готовий закрити справедливі борги перед кредиторами, вкластися у відновлення терміналу. Його цікавить перевалка. Він був нашим клієнтом, йому завжди подобалося, як працювала компанія», — заявив він.
За словами співвласника GNT Group, після залучення нових кредиторів компанія так і не отримала обіцяного обігового капіталу, а сама діяльність терміналу була фактично паралізована.
«У результаті від ACP компанія не отримала ані копійки обігового капіталу. Вони викупили інвестиції наших партнерів приблизно на $75 млн, але ставка фінансування була надзвичайно високою. Я розглядав це партнерство виключно як тимчасове — bridge finance. Платити 20% — це немислимо. Ми одразу ж почали шукати адекватного інвестора, який би разом із нами розвивав бізнес», — розповідає Гроза.
Крім того, він повідомив, що фонди зірвали розміщення єврооблігацій на $200 млн, що дозволило б суттєво зменшити вартість фінансування. Паралельно GNT Group стикалася з кримінальним тиском, обшуками та арештами.
«Об’єкт створювався як єдиний технологічний комплекс. Вони просто його зруйнують, не розуміючи, як із ним працювати. Фонд держмайна України розірвав із ними договори оренди. Спеціалісти звільнились. Що вони робитимуть далі? На відміну від них, ми знаємо специфіку роботи в Одеському порту, працювали там чверть століття. Наша пропозиція це єдиний адекватний шлях, інакше програють всі — ми, вони, держава, порт», — наголосив Гроза.
GNT Group закликає кредиторів повернути врегулювання суперечки в правове русло та розпочати переговори, поки ситуація не набула незворотного характеру.
Раніше USM повідомляв, що власники термінала в Одеському порту отримали підозру за шахрайство на $20 млн.
https://usm.media/gnt-group-znajshla-investora-dlya-terminalu-v-odesi-kompaniya-zaklikala-kreditoriv-do-dialogu/

Лібералізація торгівлі охоплює понад 40 товарних позицій і спрямована на зміцнення співпраці попри тиск з боку окремих країн-членів.
ЄС погодився збільшити квоти на імпорт української агропродукції в межах перегляду поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з Україною. Про це повідомляють Reuters.
Домовленість охоплює 40 товарів і стала частиною ширшого пакета рішень, який має врегулювати умови торгівлі на тлі дії тимчасових автономних торговельних заходів, запроваджених у 2022 році після повномасштабного вторгнення РФ. У червні 2024 року ці заходи були пролонговані ще на рік, із запровадженням нових квот на пшеницю, ячмінь, кукурудзу та мед.
Цього разу імпортна квота на пшеницю зросла з 1 млн до 1,3 млн тонн. Також ЄС збільшив допустимі обсяги постачання цукру — з 20 тис. до 100 тис. тонн, ячменю — з 350 тис. до 450 тис. тонн, а м’яса птиці — з 90 тис. до 120 тис. тонн. Угода ще потребує формального схвалення кваліфікованою більшістю країн-членів ЄС.
Також напередодні USM писав, що китайські компанії законтрактували майже 700 тис. тонн українського ячменю.
https://usm.media/eu-zbiljszyw-kwoty-na-ukrajinsjku-agroprodukciju-w-merzsaxУкраїну обрали до Ради FAO ООН: туди не змогли потрапити Росія та Білорусь

Наразі на річці Мозель застрягло близько 50 вантажних суден внутрішнього плавання.
Упродовж вихідних зроблять спробу знову відкрити річку Мозель у західній Німеччині для внутрішнього судноплавства після того, як внаслідок аварії судна було пошкоджено шлюз, пише Reuters.
Зараз розпочинаються спроби перевірити, чи можна шлюз використовувати для обмеженого судноплавства після попередньої оцінки пошкоджень. Перші пробні переправи через шлюз можуть бути здійснені протягом вихідних.
Судноплавство на річці, яка є важливим транзитним маршрутом для зерна та ріпаку між Німеччиною та Францією, зупинилось після того, як у середу пасажирське судно пошкодило шлюз у Санкт-Альдегунді між Кобленцем і Тріром.
«Якщо це буде неможливо, планується спробувати відкрити шлюз за допомогою тимчасових водорегулювальних бар’єрів. Однак це буде повільніший процес, ніж використання пошкодженого шлюзу, і, ймовірно, кожне судно потребуватиме близько години для проходження шлюзу», — йдеться у повідомленні.
Наразі на річці застрягло близько 50 вантажних суден внутрішнього плавання.
Першочергові зусилля спрямують на те, щоб застряглі судна змогли пройти через шлюз і дістатися до місця призначення. Поки що неможливо сказати, коли шлюз буде повністю відремонтований.
https://usm.media/vlada-nimechchini-znovu-sprobu%D1%94-vidnoviti-sudnoplavstvo-na-richczi-mozel/

У межах візиту сторони ознайомилися з роботою Українського коридору, що функціонує з серпня 2023 року. Голова ДП «Адміністрація морських портів України» Олександр Семирга поінформував про результати його роботи, виклики воєнного часу та відновлення логістичних маршрутів.
«З моменту запуску Українського коридору оброблено майже 5 тисяч суден і перевалено понад 130 мільйонів тонн вантажів. Із них більш як 80 мільйонів — це зерно. Портова інфраструктура постійно зазнає ворожих атак — обстріли відбуваються щотижня. Але кожен працівник галузі розуміє важливість своєї справи та ту роль, яку українські порти відіграють у підтримці глобальної продовольчої та логістичної безпеки», — зазначив Олександр Семирга.
Міністри також оглянули будівлю Одеського морського вокзалу, яка була пошкоджена внаслідок ракетного удару РФ у вересні 2023 року.
Олександр Семирга наголосив: атаки мають системний характер — лише з липня 2023 року зафіксовано понад 80 ударів по об’єктах портової інфраструктури в Одеській області.
https://www.facebook.com/people/%D0%90%D1%81%D1%81%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82/100025501505399

Сторони домовились пришвидшити економічну співпрацю та реалізацію спільних проєктів у ключових інфраструктурних галузях.
На конференції ООН з питань міжнародного співробітництва відбулася зустріч між українською делегацією та Державною міністеркою ОАЕ Рім бінт Ібрагім Аль Хашимі, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Центральною темою перемовин стала реалізація Угоди про всеосяжне економічне партнерство (CEPA) та підготовка до найближчого засідання Міжурядової комісії.
Об’єднані Арабські Емірати виявили зацікавленість у концесійних проєктах в українській портовій інфраструктурі, а також в аграрній сфері. Крім того, сторони домовилися розвивати співпрацю в галузях ІТ та космічних технологій.
Раніше USM писав, що деякі компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів готові інвестувати в розвиток українських портів та перевалку зерна.
https://usm.media/oae-hotovi-wklastysia-w-ukrajinsjki-porty-oczikujetjsia-zasidannia-mirzsuriadovoji-komisiji/