Керівництву будівельної компанії та відповідальній службовій особі АМПУ повідомили про підозру.
Про це повідомляє ТУ БЕБ в Одеській області.
Слідство встановило, що підприємство, яке є основним виконавцем робіт на замовлення АМПУ на півдні та спеціалізується на ремонті портової інфраструктури, зокрема гідротехнічних споруд, уклало із державним підприємством договір на проведення ремонту причалу в одному із портів Великої Одеси.
«Після реконструкції причалу підрядник надав на підпис акти виконаних робіт, до яких вніс неправдиві відомості щодо вартості використаних матеріалів під час ремонту, яка у декілька разів вища у порівнянні із ринковими», — розповіли у БЕБ.
Своєю чергою, службові особи державного підприємства, вступивши у змову з підрядником, підписали їх.
У БЕБ підкреслили, що такі дії призвели до заволодіння коштами державного підприємства у розмірі понад 2,2 млн грн.
Раніше в БЕБ також повідомили, що логістична компанія відшкодувала понад 7 млн грн несплачених податків.
https://usm.media/ponad-2-mln-zbitkiv-pidryadnik-zavishhiv-vartist-remontu-v-portu-veliko%d1%97-odesi/

У межах розширеного українсько-польського діалогу з відновлення відбулися фахові робочі групи за участю представників урядів обох країн та бізнесу. Кожна з чотирьох груп зосередилася на окремому напрямі українсько-польської співпраці: торгівля, інвестиції, транспорт і логістика, та будівництво.

Фокус діалогу — конкретні напрями післявоєнного відновлення України, можливості залучення польського бізнесу до реалізації інфраструктурних проєктів, покращення логістичних зв’язків та розвиток економічної співпраці.
Сторони поглибили взаєморозуміння щодо ключових пріоритетів відновлення України та ролі Польщі в цьому процесі. Було досягнуто домовленості продовжувати системний діалог, підтримувати постійний обмін проєктними ініціативами та практичними напрацюваннями, а також спільно планувати наступні конкретні кроки у кожному з визначених напрямів співпраці.

У робочій групі з питань торгівлі взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща Василь Боднар, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин, віцепрезидент Торгово-промислової палати Ростислав Коробка та заступниця Міністра аграрної політики та продовольства Людмила Шемелинець. Основна увага була зосереджена на усуненні бар’єрів у торгівлі, підвищенні ефективності товарообміну між країнами та визначенні пріоритетних секторів для економічного партнерства.

Робоча група з логістики, до якої увійшли заступники Міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач, Андрій Кашуба та Олексій Балеста, розглянула перспективи розвитку транспортної інфраструктури між Україною та Польщею. Основними темами стали модернізація пунктів пропуску, покращення залізничного сполучення, розвиток морського та річкового транспорту та перспективи відкриття повітряного простору України.
У робочій групі з питань інвестицій взяли участь заступники Міністра розвитку громад та територій Марина Денисюк та Костянтин Ковальчук. Група обговорила можливості для залучення іноземного капіталу в українські регіони, зокрема в контексті повоєнного відновлення.
Робоча група з будівництва працювала під керівництвом заступниці Міністра розвитку громад та територій Наталії Козловської. Учасники обговорили перспективи реалізації спільних проєктів у сферах житлового, інфраструктурного та промислового будівництва. Було наголошено на цінності польського практичного досвіду й кадрового ресурсу, які можуть бути застосовані в українських проєктах з відновлення.
Посол України в Польщі Василь Боднар підкреслив стратегічну вагу такої взаємодії та висловив впевненість у її довготривалому розвитку.
«Це лише початок. Перед нами — великий обсяг спільної роботи. Я переконаний, що ці робочі групи переростуть у постійні напрямки стратегічної співпраці між нашими країнами», — зазначив пан Посол.
Зустріч підтвердила зацікавленість польської сторони у відновленні України, що відкриває нові перспективи для двостороннього партнерства, заснованого на взаємній підтримці, інтересах та спільному баченні майбутнього регіону.
https://mindev.gov.ua/news/budivnytstvo-transport-i-lohistyka-investytsii-torhivlia-kliuchovi-napriamky-ukrainsko-polskoho-dialohu

Протягом 2024-2025 років Одеська ОВА провела перевірку портів та підвищила рівень захищеності з 50% до 95%.
Про це стало відомо під час Ukrainian Transport Forum 2025.
Як зазначив заступник голови Одеської ОВА Сергій Кропива, була організована перевірка безпеки портів та портових об’єктів. Зокрема, були виявлені та усунені недоліки, а також підвищена захищеність критичної інфраструктури.
«У межах міжнародної співпраці іноземні партнери надали важливе обладнання, серед якого – лоцманські катери, генератори та бони. Також у Чорному морі Туреччина, Румунія і Болгарія створили мінно-тральну групу», – йшлося під час презентації.
Нагадаємо, в Одесі 10 червня пройшов Ukrainian Transport Forum 2025 — національна платформа для стратегічного діалогу між державою, бізнесом та лідерами галузі.

https://usm.media/zahist-portiv-viris-z-50-do-95-odeska-ova/

На Транспортному форумі, який пройшов в Одесі, обговорили концесійні проєкти, цифровізацію та відновлення портової інфраструктури України.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій України.
Під час форуму презентували План відновлення морської галузі України, який розробили у співпраці з Міністерством клімату Естонії. План передбачає інвестиції у розмірі 550 млн євро на суднобудування, модернізацію флоту, портового обладнання, логістичних рішень та цифрову інтеграцію з ЄС.
За словами заступника міністра розвитку Андрія Кашуби, відновлення портової інфраструктури — це не просто технічне завдання, а стратегічний пріоритет для України.
«Маємо створити сучасну, безпечну та конкурентоспроможну логістичну систему, здатну інтегруватися у європейський простір та зміцнити продовольчу безпеку світу. Цей процес має ґрунтуватися на найкращих світових практиках і технологіях, щоб українські морські порти надавали послуги світового рівня. І уже зараз відбувається цифровізація портових процесів, розробляються зміни до законодавства й реалізовуються ключові інфраструктурні проєкти», — наголосив заступник міністра.
Окрему увагу він приділив ініціативам у сфері державно-приватного партнерства. Зокрема, йдеться про підготовку нових концесійних проєктів у порту Чорноморськ, серед яких — концесія контейнерного термінала, першого термінала та поромного комплексу.
Своєю чергою голова ДП «АМПУ» Олександр Семирга у своєму виступі акцентував на ключових кроках у сфері цифровізації портової інфраструктури, зокрема впроваджених ІТ-рішеннях, а також планах на 2025–2026 роки.
«DocPort — це не просто впровадження цифрового рішення. Ми змінюємо логіку взаємодії в порту: замість «ручних», фрагментованих процедур — єдина прозора система. У портах, де вже впроваджено DocPort — Рені, Ізмаїл, Одеса та Чорноморськ, — електронні перепустки скоротили час оформлення автотранспорту з 24 годин до однієї хвилини, а запуск транспорту — з 10–15 хвилин до однієї», — розповів голова АМПУ.
На форумі обговорили нові логістичні маршрути, способи повернення вантажної бази до українських портів, реальні кейси інфраструктурних рішень, які реалізуються попри війну.
Зокрема у фокусі дискусій – виклики, які стоять перед судноплавною галуззю, серед яких підтримка з боку приватного бізнесу, плани розвитку флоту, функціонування фрахтового ринку в умовах нестабільності, а також – шляхи юридичного та страхового захисту в умовах високих ризиків.
Нагадаємо, за попередніми підрахунками, вартість відновлення портової інфраструктури України становить щонайменше 1 мільярд євро.
https://usm.media/kashuba-vidnovlennya-portovo%d1%97-infrastrukturi-strategichnij-prioritet-dlya-ukra%d1%97ni/

Морське дно в Антарктиці пошкоджується через зростання судноплавства, а відновлення цих екосистем може тривати десятиліттями.
Антарктичний регіон, який донедавна вважався одним із найменш зачеплених людською діяльністю, сьогодні дедалі більше страждає від зростання морського трафіку. Про це пише «Українська правда».
Нове дослідження показало, що морське дно біля берегів континенту зазнає суттєвих ушкоджень — і це вже позначається на стані місцевих екосистем. Вчені провели відеофіксацію стану морського дна на 36 ділянках за допомогою підводних камер. Результати показали, що на багатьох із них якірні ланцюги й самі якорі залишили глибокі сліди — так звані «шрами», що знищили місцеві біотопи.
«Постраждали губки — ключові організми для фільтрації води, поглинання вуглецю та створення середовища існування для інших морських істот. Вони важливі для всієї екосистеми — від пінгвінів до тюленів», — зазначив автор дослідження Метью Малреннан.
За останні роки кількість суден у водах Антарктиди стрімко зросла. Тільки протягом сезону 2022–2023 років у регіоні зафіксували щонайменше 195 суден — серед них туристичні, наукові, рибальські кораблі та приватні яхти. При цьому експерти вважають, що реально кількість суден ще вища через нелегальне судноплавство.

Хоча механічні пошкодження морського дна завдаються протягом відносно короткого часу, їх наслідки можуть залишатися відчутними протягом десятиліть.
«Екологічне відновлення тут значно повільніше, ніж у тепліших морях. Види у холодних водах ростуть дуже повільно», — пояснила співавторка дослідження Саллі Вотсон.
На думку вчених, необхідно провести додаткові дослідження, щоб зрозуміти як короткостроковий, так і довгостроковий вплив зростання судноплавства на антарктичні морські екосистеми.
Науковці закликають до більш відповідального ставлення до навігації в регіоні, зокрема до обмеження стоянок на якорі у чутливих зонах.
Як раніше повідомляв USM, біля станції «Академік Вернадський» помітили айсберг довжиною з Хрещатик.

https://usm.media/ekosystemy-antarktydy-strarzsdajutj-vid-zrostannia-sudnoplawstva-wczeni/