Коваль: Україна майже повернулась до історичних шляхів експорту через море


До повномасштабного вторгнення Росії в Україну 94% агропродукції експортували морськими шляхами, сьогодні – 90%.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.
Зокрема міністр обговорив напрями співпраці в агросекторі з австрійським урядовим координатором Республіки Австрія з питань відбудови України Вольфгангом Анценгрубером.
«Міністр подякував австрійському уряду та народу за постійну підтримку України. Зокрема, за допомогу в розмінуванні сільськогосподарських земель та участь у гуманітарній ініціативі Президента Володимира Зеленського Grain From Ukraine», — йдеться у повідомленні.
Віталій Коваль та Вольфганг Анценгрубер також обговорили такі питання:
• торгівля з країнами ЄС після завершення 6 червня 2025 року автономних торгівельних преференцій (за різними оцінками, потенційні втрати агросектору після припинення АТМ складуть від 0,8 млрд до 3,5 млрд доларів);
• підтримка України на шляху євроінтеграції;
• виробництво сільгосптехніки;
• виробництво та експорт українського біоетанолу до ЄС;
• будівництво овочесховищ, картоплесховищ, холодильних установок.
Міністр також повідомив, що Україна майже повернулась до історичних шляхів експорту через море. До повномасштабного вторгнення 94% агропродукції експортувалося морськими шляхами, сьогодні – 90%.

https://usm.media/koval-ukra%d1%97na-majzhe-povernulas-do-istorichnih-shlyahiv-eksportu-cherez-more/




Потужностей перевалки в Україні зараз вдвічі більше, ніж зерна, — Нібулон


В агрокомпанії поділилися думкою, що логістичний ринок в Україні стикається з величезними проблемами через зменшення обсягів зерна.
Як пише Elevatorist, про це розповів радник генерального директора «Нібулону» Олексій Павленко на конференції AGRO UKRAINE SUMMIT 2025.
«Я навіть не кажу про Миколаїв закритий. Відкриється Миколаїв — буде ще гірша ситуація. У нас зараз тарифи на перевалку нижчі, ніж були до війни. Ми перевалюємо по 6 доларів на тонну. Таких цифр не було до війни, тому що просто зерна немає. Тобто йде взагалі боротьба за зерно», — наголосив Павленко.
Павленко додав, що це також впливає на інші напрямки, зокрема, на елеваторний бізнес та на ринок вантажних перевезень — як автотранспортом, так і залізницею.
Також Павленко попросив Укрзалізницю запровадити тендери на оренду вагонів не на місяць, а хоча б на сезон.
«Три-шість місяців і ви побачите, що інтерес буде набагато вищий, скажімо, до цих тендерів і співпраця буде ще тісніша», — сказав Павленко.
Раніше USM розповідав, що філія Нібулону в Ізмаїлі перевалила 4 млн тонн вантажів.
https://usm.media/potuzhnostej-perevalki-v-ukra%D1%97ni-zaraz-vdvichi-bilshe-nizh-zerna-nibulon/




Вартість українського агроекспорту зросла до $432,7 долара за тонну, — Мінагро


У травні цього року вартість експорту зросла до 432,7 долара США за тонну. Для порівняння – у 2024 році цей показник був 315 доларів за тонну.
«Це чітке свідчення того, що Україна все більше експортує продукцію з вищою доданою вартістю. Загалом наші аграрії експортували продукції на $2 млрд 29 млн, відвантаживши 4,69 млн тонн», – повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.
Топ країн-імпортерів української агропродукції у травні 2025 року (за вартістю):
• Туреччина — $404,9 млн;
• Нідерланди — $147,4 млн;
• Польща — $138,3 млн;
• Італія — $127,7 млн;
• Єгипет — $109,8 млн.
За словами міністра, розвиток глибокої агропереробки – пріоритет Мінагрополітики та за останній час Україна в цій галузі досягла конкретних результатів.
Так, експорт вершкового масла склав $20,5 млн (2,9 тис. тонн). Це $7 077 за тонну продукції. Соки (плодові та овочеві): експортовано на $19,8 млн (майже 9 тис. тонн). В перерахунку це $2 213 за тонну.
«Цифри свідчать, що українська продукція конкурентоспроможна та має попит на світових ринках. Працюємо далі над утвердженням України, як постачальника якісної продукції з високою доданою вартістю», – зазначив Віталій Коваль.
Водночас український експорт зерна у травні скоротився вдвічі порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Як раніше повідомляв USM, станом на початок травня понад 5 тисяч суден пройшло морським коридором до портів Одещини з серпня 2024 року.
https://usm.media/vartist-ukra%d1%97nskogo-agroeksportu-zrosla-do-4327-dolara-za-tonnu-minagro/




АМПУ представила стратегічні напрями розвитку морської логістики на українсько-японській економічній конференції


Питання розвитку критичної інфраструктури, енергетики та високих технологій були в центрі уваги на українсько-японській конференції «Економічне зростання України. Партнерство з Японією», організованої Kyiv-Mohyla Business School [kmbs]. Захід об’єднав представників Уряду України, дипломатичних установ, японських та українських державних і бізнесових структур, міжнародних компаній та фінансових організацій.
Керівник Адміністрації морських портів України (АМПУ) Олександр Семирга виступив із презентацією стратегічного бачення післявоєнного відновлення та розвитку морської логістики.
«Ми чітко розділяємо два виміри нашої роботи. Перший — це забезпечення безперервного функціонування портів в умовах війни. Другий — стратегічний: формування системного бачення відновлення та розвитку галузі. Ми визначили три ключові напрями: оновлення та модернізація портової інфраструктури, цифровізація та залучення інвестицій. Упевнені, що саме ця триєдність — операційна стійкість, технологічне оновлення і партнерська модель — дасть змогу українським портам не просто відновитися, а вийти на новий рівень конкурентоспроможності», — зазначив голова АМПУ.
Олександр Семирга підкреслив важливість повної цифровізації та забезпечення максимальної прозорості процедур у морських портах України.
«Розгортання системи DocPort — це не просто впровадження цифрового рішення. Ми змінюємо логіку взаємодії в порту: замість «ручних», фрагментованих процедур — єдина прозора платформа. Ми створюємо інфраструктуру, яка працює на швидкість, прозорість і довіру. Наприклад, у портах, де вже впроваджено DocPort – Рені, Ізмаїл, Чорноморськ та Одеса, електронні перепустки скоротили час оформлення автотранспорту з 24 годин до однієї хвилини, а запуск транспорту — з 10–15 хвилин до однієї», — зазначив він.
Наступним етапом цифрової трансформації стане запуск Морського модуля в порту Південний, запланований на червень–липень 2025 року. Новий функціонал забезпечить повноцінний електронний обмін даними між морськими агентами та береговими службами, що ще більше підвищить швидкість і зручність обробки суднозаходів у форматі «єдиного вікна».
У рамках конференції було також відзначено співпрацю АМПУ з Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA), яка передбачає технічну допомогу на загальну суму понад 2,4 млн доларів США. Зокрема, до українських портів вже передано дизель-генератори, пілотні катери, навантажувальну техніку та обладнання для ліквідації аварійних розливів у портових акваторіях.
Серед обговорених питань також — розширення логістичних маршрутів між Україною та країнами Азії. Цей напрям є важливою складовою транспортного потенціалу та інтеграції України в азійські транспортні коридори.
Окрему увагу керівник АМПУ приділив програмі оновлення флоту — значна його частина є технічно й фізично застарілою, що ускладнює експлуатацію та обслуговування, особливо в умовах війни.
«Наш технічний флот критично зношений — понад 65% суден були виготовлені ще до 1990 року у Радянському Союзі. Йдеться не лише про застаріле обладнання, а про обмеженість у його обслуговуванні, особливо в умовах війни. Тому оновлення флоту — це питання функціональності та майбутньої спроможності портової системи», — наголосив Олександр Семирга.
https://www.uspa.gov.ua/news/ampu-predstavyla-strategichni-napryamy-rozvytku-morskoyi-logistyky-na-ukrayinsko-yaponskij-ekonomichnij-konferencziyi




Греція може стати партнером України у відновленні та розвитку морської галузі


https://usm.media/grecziya-mozhe-stati-partnerom-ukra%d1%97ni-u-vidnovlenni-ta-rozvitku-morsko%d1%97-galuzi/
Грецькі компанії представили свої можливості інвестицій у відбудову України, зокрема у відновлення морської галузі.
Відбудову і залучення грецького бізнесу до процесів обговорили під час українсько-грецького бізнес форуму, повідомляє Мінрозвитку громад та територій України.
Зокрема, міністерство розглядає Грецію як партнера у відновленні та розвитку морської галузі.
Заступниця міністра Марина Денисюк підкреслила, що Греція надала практичну підтримку у створенні безпечних та надійних альтернативних маршрутів для протидії блокаді портів Чорного моря.
«Використання грецьких портів – Салонік та Александруполіса – як додаткових напрямків для експорту українського зерна демонструє силу цього стратегічного партнерства», — зазначила Марина Денисюк.
Зокрема Греція, за словами посадовиці, як одна з найбільших морських держав світу за тоннажем флоту, зацікавлена у морських перевезеннях з українських портів. Це партнерство є важливим для підтримки глобальної продовольчої безпеки.
«Відновлення морської та портової інфраструктури має вирішальне значення для нас. На початку 2024 року Україна та Естонія спільно розробили План реконструкції морського сполучення України бюджетом понад 550 мільйонів євро. Ми готові його презентувати грецьким партнерам», – розповіла Марина Денисюк.
Зазначимо, на форумі були присутні представники 10 грецьких компаній: Metlen Energy & Metals, GEK Terna, Viohalco–Steelmet–Elvalhalcor, Onex Group/Hellenic Shipyards Assosiation, Endeavour Integrated Solutions, DP Pumps Manufacturers, Spirit World Group, Elmon, NKLAW Firm, Samaras & Partners Group of Companies.
Протягом форуму представники бізнесів представили галузі своєї роботи та можливості з участі у відбудові України.
Читайте також: Естонія продовжує співпрацю з Україною щодо відновлення морської галузі.
https://usm.media/grecziya-mozhe-stati-partnerom-ukra%d1%97ni-u-vidnovlenni-ta-rozvitku-morsko%d1%97-galuzi/