Натомість через термінали Великої Одеси за 22 доби вересня пройшло лише 25,6 тис. тонн зерна.
Експорт агропродукції через дунайські порти за неповний вересень уже перевищив результат усього серпня. Про це свідчать дані щотижневого огляду Spike Brokers.
За 1–24 вересня в напрямку портів Дунаю, включно з Орлівкою, відвантажили 917,7 тис. тонн агропродукції. Лише за останні сім днів додалося 319,3 тис. тонн, або 45,6 тис. тонн на добу. Таким чином, за 24 дні обсяг перевищив серпневий результат на 22,9%.
Водночас залізничний підвіз до портів скоротився. За 22 доби до портових напрямків перевезли близько 155,5 тис. тонн зерна — на 29,7% менше, ніж місяцем раніше. Експортний підвіз до Ізмаїла склав 42,6 тис. тонн (-15,1%), внутрішній — 55,5 тис. тонн (-47,1%). Тобто дунайський експортний потік нарощує обсяги навіть за слабшого залізничного забезпечення.
Порти Великої Одеси продовжують втрачати. Через їхні портові станції пройшло лише 25,6 тис. тонн зерна — на 53% менше, ніж у серпні.
Основне навантаження тримає західний кордон. Із 603,5 тис. тонн зерна, вивезеного залізницею на експорт, через сухопутні переходи пройшло 503,4 тис. тонн, або близько 83%. Для рослинної олії та шротів цей показник ще вищий — 92% і 94% відповідно.
Водночас з’явилися ознаки перевантаження західного напрямку. Середньодобова передача зернових через чотири основні переходи за 22 доби становила 256,4 вагона — на 32,9% більше за серпень, але вже на 7,8% менше, ніж у першій половині місяця. Зниження зафіксували на всіх чотирьох напрямках. При цьому накопичення вагонів біля кордону зросло до 13 944, з них 3449 — зернові. За тиждень приріст склав 22,3%.
Загалом за 1–24 вересня Україна експортувала 2,339 млн тонн агропродукції на $1,202 млрд. Добова інтенсивність піднялася до 107,6 тис. тонн проти 89,6 тис. тонн тижнем раніше. Зерновий експорт досяг 1,17 млн тонн, ріпаку відвантажено 341 тис. тонн — з них 144,6 тис. тонн лише за останній тиждень.
Попит на українську продукцію в Європі при цьому зростає. COCERAL знизила прогноз урожаю кукурудзи в ЄС і Великій Британії з 52,7 до 48,6 млн тонн через спеку та посуху під час запилення. Імпорт кукурудзи до ЄС із початку сезону зріс на 26,9% — до 4,47 млн тонн, а поставки з України подвоїлися до 1,4 млн тонн, що довело її частку в європейському імпорті до 31,4%.

Порти Дунаю вивезли 917,7 тис. тонн агропродукції — на 22,9% більше ніж за увесь серпень

Україна розглядає балтійські порти як один з альтернативних маршрутів агроекспорту на тлі російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси.
Про це повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства за підсумками зустрічі міністра Тараса Висоцького з естонським колегою Хендріком Йоганнесом Террасом.
За оцінкою української сторони, через балтійські порти потенційно можна експортувати до 20 млн тонн зерна. Йдеться, зокрема, про маршрути через Гданськ, Клайпеду, Лієпаю та Гамбург.
Головною перешкодою залишається вартість логістики. Використання балтійського маршруту додає близько $100 до вартості транспортування однієї тонни українського зерна.
Для компенсації цих витрат Україні необхідно залучити від $1,5 млрд до $2 млрд. Київ уже звернувся до ЄС та інших міжнародних партнерів із пропозицією надати відповідну фінансову підтримку.
За словами Висоцького, понад 90% української агропродукції раніше експортували через чорноморські порти. Наразі альтернативними маршрутами вдається вивозити близько 44% необхідних обсягів, а потенційно цей показник можна збільшити до 50%.
Подальше нарощування експорту без відновлення стабільної роботи морських портів, за оцінкою міністра, залишається вкрай складним.

Україна може експортувати до 20 млн тонн зерна через балтійські порти

Україна з початку 2026/27 маркетингового року станом на 21 вересня експортувала 4,662 млн тонн зернових і зернобобових, що на 22% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону.
Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства.
Найбільше скоротився експорт пшениці — на 43,9%, до 2,337 млн тонн проти 4,168 млн тонн торік. Поставки ячменю зменшилися на 46,9% — до 420 тис. тонн.
Водночас експорт кукурудзи зріс більш ніж удвічі — на 103,4%, до 1,841 млн тонн. Рік тому на аналогічну дату Україна експортувала 905 тис. тонн кукурудзи.
Також знизилися поставки борошна. Експорт пшеничного борошна скоротився на 48,9% — до 6,8 тис. тонн, а загальний експорт усіх видів борошна — на 46,8%, до 7,4 тис. тонн.

Експорт зернових з України з початку сезону скоротився на 22%

Україна та Румунія посилюють транспортне сполучення: сторони підписали Меморандум про розвиток прикордонної інфраструктури.
Про це повідомили в Мінінфраструктури.
У рамках Карпатського економічного форуму міністр інфраструктури України Микола Калашник та держсекретар Міністерства транспорту та інфраструктури Румунії Іонель Скріоштяну підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо посилення співпраці для забезпечення надійного транзиту українських товарів.
У основі меморандуму — оновлена Стратегія розвитку прикордонної інфраструктури між країнами, яка враховує нові потреби та виклики у контексті забезпечення перевезень вантажів та пасажирів.
Меморандум визначає подальші спільні кроки України та Румунії для розвитку транспортних маршрутів між країнами. Йдеться про модернізацію та розвиток автомобільних пунктів пропуску і під’їзних доріг, посилення залізничного сполучення, спрощення процедур контролю на кордоні, а також розширення можливостей для перевалки українських вантажів у румунських портах.
Окремий напрям співпраці — розвиток спільної прикордонної інфраструктури. Україна та Румунія планують збільшувати пропускну спроможність наявних пунктів пропуску та розвивати нові сполучення. Оновлена спільна стратегія охоплює 17 пунктів пропуску, з яких 10 є новими пропозиціями.
«Румунський напрямок є надзвичайно важливим для української логістики в умовах повномасштабної війни. Наше завдання зараз — підтримувати системний розвиток всього транспортного коридору: пунктів пропуску, під’їзних доріг, залізниці та портової інфраструктури. Підписаний Меморандум визначає конкретні напрями цієї роботи. Нам важливо збільшити пропускну спроможність кордону та створити для українського бізнесу стабільні й передбачувані маршрути до Європейського Союзу та румунських портів», — прокоментував Микола Калашник.
Наступним етапом стане перехід до реалізації визначених Меморандумом інфраструктурних проєктів та залучення фінансування для їх виконання. Україна та Румунія продовжать координацію для синхронного розвитку інфраструктури по обидва боки кордону, збільшення його пропускної спроможності та посилення транспортного сполучення між Україною та Європейським Союзом.

У портах Румунії розширять можливості для перевалки українських вантажів

В Україні розпочався перший етап аудиту Європейською Комісією системи професійних кваліфікацій у внутрішньому судноплавстві.
Про це повідомила Адміністрація судноплавства.
Мета аудиту — підтвердити відповідність української системи вимогам Європейського Союзу та забезпечити визнання професійних документів членів екіпажів суден внутрішнього плавання в країнах ЄС.
Йдеться про кваліфікаційні посвідчення, послужні книжки членів екіпажів суден внутрішнього плавання та суднові журнали, які видаватиме Адміністрація судноплавства. У разі успішного проходження процедури Україна зможе отримати імплементаційний акт Єврокомісії, необхідний для визнання цих документів на рівні ЄС.
Аудит проводиться на виконання Директиви (ЄС) 2017/2397 від 12 грудня 2017 року про визнання професійних кваліфікацій у внутрішньому судноплавстві та про скасування Директив Ради 91/672/ЄЕС та 96/50/ЄС. Перевірка проходить в режимі онлайн за підтримки проєкту технічної допомоги ЄС «Сприяння транспортному розвитку річки Дніпро».
Це важливий крок до інтеграції українського внутрішнього водного транспорту до європейського простору, зазначили у відомстві.

Єврокомісія розпочала аудит кваліфікацій у внутрішньому судноплавстві України

На Дунаї оновили максимальні безпечні осадки для суден