У ніч проти 19 травня російські війська завдали чергового удару по півдню Одещини — під атакою опинилися об’єкти портової інфраструктури в Ізмаїлі.
Внаслідок атаки пошкоджень зазнали об’єкти портової інфраструктури в місті Ізмаїл. Наслідки удару оперативно ліквідували підрозділи ДСНС, повідомили в оперативному штабі Ізмаїльської РДА.
Водночас в адміністрації зазначили, що обійшлося без постраждалих. Також не зафіксовано значних руйнувань.
У повідомленні наголосили, що більшість повітряних цілей було знищено силами протиповітряної оборони над відкритою місцевістю за межами населених пунктів Ізмаїльського району.
https://usm.media/rosiya-vnochi-atakuvala-portovu-infrastrukturu-izmayila/

Сторони обговорили питання відновлення та модернізації транспортної інфраструктури України, зокрема морської та залізничної галузей.
Про це розповіли в Мінрозвитку.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба провів двосторонню зустріч із членом Парламенту Великої Британії — міністром з питань авіації, морського транспорту та декарбонізації Кіром Мазером.
Сторони обговорили питання відновлення та модернізації транспортної інфраструктури України, зокрема дорожньої, морської, авіаційної та залізничної галузей.
Серед ключових тем:
• потреби України в межах роботи Infrastructure Taskforce;
• продовження співпраці з експертно-кредитним агентством уряду Великобританії UKEF;
• розвиток портової інфраструктури та реалізація проєктів державно-приватного партнерства у портах;
• потреби та допомогу від британських компаній для Укрзалізниці.
Також Олексій Кулеба подякував Великій Британії за системну підтримку України та готовність працювати над довгостроковими проєктами відновлення і модернізації транспортної інфраструктури.
Раніше USM повідомляв, що порти України збільшили перевалку на понад 35% попри обстріли.
https://usm.media/ukrayina-ta-britaniya-obgovorili-derzhavno-privatni-proyekti-u-portah/

Україна розраховує наростити експорт кукурудзи в сезоні 2026/27 завдяки кращим погодним умовам та переорієнтації продажів на нові ринки.
Український експорт кукурудзи в новому маркетинговому сезоні, який стартує в липні, може зрости до 26 млн тонн. Про це пише Bloomberg із посиланням на президента УЗА Миколу Горбачьова.
За його словами, сприятлива погода цієї зими створила передумови для кращого врожаю. Сніговий покрив допоміг накопичити вологу в ґрунті, що може збільшити валовий збір кукурудзи до 32,6 млн тонн — приблизно на 4% більше, ніж у поточному сезоні.
Позитивні очікування зберігаються попри додаткові ризики для агросектору. Серед них — атаки на портову інфраструктуру та подорожчання добрив і енергоресурсів через кризу в Ормузькій протоці.
Як зазначив Горбачьов під час конференції GrainCom, цієї весни нестача добрив для українських аграріїв становить близько 20%. Водночас погодні умови частково нівелюють цей фактор.
«Сприятлива погода навіть за недостатнього внесення добрив може забезпечити дуже хороший врожай», — сказав він.
Щоб компенсувати квотні обмеження на ринку Євросоюзу, українські експортери планують активніше працювати з покупцями в Індонезії, Єгипті та Туреччині.
Крім того, в асоціації очікують збільшення експорту пшениці — до 16 млн тонн проти 14 млн тонн у поточному сезоні.
Для порівняння, у Міністерстві сільського господарства США оцінюють експортний потенціал України скромніше: на рівні 23 млн тонн кукурудзи та 13 млн тонн пшениці у 2026/27 маркетинговому році.
Як повідомляв USM, румунський ячмінь наразі більш конкурентний за збіжжя з України на зовнішніх ринках напередодні старту нового експортного сезону.
https://usm.media/ukrajina-morzse-zbiljszyty-eksport-kukurudzy-do-26-mln-tonn-popry-deficyt-dobryw/

Обсяги перевалки зерна в порту Гдиня за перші чотири місяці 2026 року зросли на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
До кінця квітня порт перевантажив загалом 1,67 млн тонн зерна – майже на 200 тис. тонн більше, ніж роком раніше, пише Gospodarka Morska.
Перевантажувальні операції наразі здійснюються без перебоїв на трьох активних терміналах, що працюють на території порту.
Наразі перевалку зерна забезпечують HES Gdynia Bulk Terminal, OT Port Gdynia та Speed. До кола активних терміналів має приєднатися також зерновий термінал, що відповідає за близько 10% перевалочних потужностей зерна в порту Гдиня. Об’єкт наразі перебуває в процесі зміни оператора і готується до початку діяльності новим орендарем.
Укладення та набрання чинності новим договором оренди вимагає згоди Європейської комісії у зв’язку з оцінкою запланованої концентрації капіталу учасників консорціуму, до складу якого входять Szczecin Bulk Terminal, Tapini та Ribera – майбутній оператор терміналу.
Наразі триває стандартний етап попереднього повідомлення, розпочатий у жовтні минулого року. На цьому етапі учасники процесу проводять робочі консультації з представниками Європейської комісії та надають інформацію, необхідну для подання офіційного клопотання про початок відповідного провадження.
https://usm.media/port-gdinya-perevantazhiv-majzhe-na-200-tis-tonn-zerna-bilshe-nizh-rokom-ranishe/

Державна служба статистики України виявила понад 2 млн тонн неврахованого врожаю зерна 2022-2024 років.
Про це повідомляє Latifundist із посиланням на Forbes Ukraine.
Так, Держстат переглянув дані щодо врожаю за попередні роки і виявив додаткові обсяги зернових та олійних культур. Раніше вони не були враховані через проблеми зі збором статистики під час війни.
У 2025 році в Україні зібрали 61 млн тонн зерна (+8% до 2024 року) та 18,5 млн тонн олійних (-13,5%). Водночас під час уточнення даних за 2022-2024 рр. статистика показала суттєве зростання врожаїв, порівняно з попередніми оцінками.
Зокрема, за 2022 і 2023 роки донарахували по 0,9 млн тонн зерна щороку, переважно кукурудзи. Загалом за три роки додатково врахували 2,3 млн тонн зернових і олійних культур.
Головна причина перегляду — відновлення повноцінної звітності з боку бізнесу, особливо в прифронтових регіонах. У 2022-2023 рр. до статистики додали 150-180 тис. га раніше не врахованих площ щороку.
Найбільше додаткових обсягів врожаю зафіксували в Полтавській, Харківській і Дніпропетровській областях. На ці регіони припадає близько 60% донарахованого зерна.
У структурі дорахованих обсягів домінує кукурудза — 1,6 млн тонн. Ще 0,3 млн тонн припадає на пшеницю і 0,2 млн тонн — на соняшник. Загальна вартість цього врожаю в експортних цінах оцінюється у понад $700 млн.
Уточнена статистика не вплине на фактичні обсяги виробництва чи експорту, але пояснює розбіжності в балансах ринку останніх років, зокрема — щодо перехідних запасів.
Водночас перегляд даних може вплинути на макроекономічні показники. Передбачається, що уточнення врожаю додасть близько 0,1 відсоткового пункту до оцінки реального ВВП України за воєнні роки.
Раніше USM повідомляв, що ізраїльські імпортери запропонували Україні механізм перевірки зерна з окупованих територій.

https://usm.media/derzhstat-viyaviv-ponad-2-mln-tonn-nevrahovanogo-zerna-vrozhayu-2022-2024-rokiv/