Міжнародна експедиція вирушила в Арктику, де за допомогою підводних роботів досліджуватиме океанічне дно на глибині до 3000 метрів у пошуках невідомих видів.
Міжнародна команда дослідників розпочала місячну експедицію в Арктику для вивчення дна Північного Льодовитого океану між Норвегією та Гренландією, пише Gоspodarka Morska.
Під час місії науковці використовуватимуть підводних роботів для зйомки океанічного дна та збору зразків на глибині до 3000 метрів. Дослідження охопить райони хребтів Мона та Кніповича — підводних гірських систем Арктичного серединно-океанічного хребта.
Повідомляється, що дослідники працюватимуть у районах, де можуть існувати невідомі науці види.
«Ми заходимо в невідомі води й, імовірно, відкриємо абсолютно нові види. Тут живуть організми, які пережили сотні мільйонів років», — заявив Карденас.
Науковці наголошують, що глибоководні екосистеми залишаються одними з найменш досліджених на планеті, хоча можуть мати важливе значення для науки та медицини. Крім того, частина дослідників вважає, що саме подібні умови біля гідротермальних джерел могли бути середовищем зародження життя на Землі.
Онлайн-трансляції з глибин Арктичного океану планують проводити з 15 по 30 травня.
Експедиція проходитиме в районах, які Норвегія у 2024 році відкрила для потенційного deep-sea mining — видобутку корисних копалин з океанічного дна. Після протестів екологічних організацій та частини наукової спільноти реалізацію цих планів тимчасово призупинили.
Організатором експедиції виступає Greenpeace, який закликає до тимчасової заборони глибоководного видобутку та розширення охоронюваних морських зон.
https://usm.media/naukovczi-doslidzhuvatimut-arktichni-glibini-za-dopomogoyu-pidvodnih-robotiv/

У сезоні 2026/27 виробництво олійних культур у Чорноморсько-Дунайському регіоні може сягнути 71,5 млн тонн, що стане новим рекордом.
У 2026/27 МР площі під олійними культурами в Чорноморсько-Дунайському регіоні можуть зрости до близько 35,2 млн га, а виробництво — до 71,5 млн тонн. Про це пишуть аналітики «УкрАгроКонсалт».
Такий результат може стати новим рекордом для регіону. Водночас зростання виробництва створюватиме додатковий тиск на маржинальність ринку.
«Динаміка виробництва відображає поступове зростання обсягів олійних культур разом зі зміною їх структури. Структура посівів показує домінування соняшнику та корекцію частки інших культур. Схеми торгівлі демонструють зміну напрямків експорту та посилення конкуренції між основними гравцями», — пояснили аналітики.
Визначальними факторами для ринку стають погодні умови, розвиток переробки та доступ до ринків збуту.
Ключовою культурою залишається соняшник. На Чорноморсько-Дунайський регіон припадає близько 72% світового виробництва цієї культури. В інших сегментах динаміка різна: площі під соєю скорочуються, тоді як посіви ріпаку поступово розширюються під впливом економічних чинників і регуляторної політики.
Водночас, як повідомляв USM, станом на початок травня фрахт на перевезення кукурудзи з України знизився.
https://usm.media/u-chornomorsko-dunajskomu-regioni-prognozuyut-rekordnij-vrozhaj-olijnih/

У портах України почали працювати спеціальні підрозділи протиповітряної оборони, сформовані за новою моделлю взаємодії держави та військових.
Про це повідомляє Мінрозвитку.
Нагадаємо, раніше уряд запустив експериментальний підхід до захисту портової інфраструктури — державні підприємства разом із військовими формують підрозділи ППО, які організаційно підпорядковуються Повітряним силам ЗСУ.
«Фактично йдеться про новий формат, у якому цивільна інфраструктура стає частиною системи оборони. Підрозділи повністю укомплектовані працівниками держпідприємств, значна частина з них — ветерани війни», — зазначив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
https://usm.media/speczialni-grupi-ppo-v-portah-ukrayini-zbili-pershi-vorozhi-bezpilotniki/
За його словами, цей підхід вже довдить ефективну взаємодію між урядом, держсектором і військовими та може бути масштабований.
Потреба в таких рішеннях зростає на тлі посилення атак на портову інфраструктуру. Від початку повномасштабної війни пошкоджено або знищено понад 900 об’єктів, зокрема 177 цивільних суден. Водночас інтенсивність атак різко зросла — якщо за перші чотири місяці минулого року зафіксували 75 дронів, то цього року вже понад 800.

У квітні 2026 року експортували 5,7 млн тонн продукції АПК, що на 2,8% більше аналогічного показника попереднього місяця.
У квітні спостерігалася активізація експортних відвантажень зернових культур, насамперед пшениці, повідомляє УКАБ.
Паралельно відбувається відчутне скорочення експорту олійних культур, що призначені для експорту, котре обумовлено зменшенням обсягів цієї категорії.
Структура експорту продукції АПК в квітні 2026 року виглядала наступним чином:
• зернові культури: 4,0 млн т (кукурудза – 67%, пшениця – 32% та ячмінь – 1%). Зростання до показника попереднього місяця: +10%;
• олійні культури – 196,3 тис. т (соя – 82%, ріпак – 14% та соняшник – 1%). Падіння: -42%;
• рослинні олії – 503,8 тис. т (соняшникова олія – 88%, соєва – 9% та ріпакова – 7%). Падіння: -1%;
• макухи після вилучення рослинних олій – 501,8 тис. т (соняшникова – 73%, соєва – 27%). Падіння: -8%;
• інші види агропромислової продукції – 431,1 тис т. Падіння: -9%.
https://usm.media/u-kvitni-ukrayina-eksportuvala-57-mln-tonn-produkcziyi-apk/

Ставки фрахту знизилися на тлі слабкої торговельної активності та зростання доступності тоннажу в Чорноморсько-Середземноморському регіоні.

Ставки фрахту на перевезення зерна з українських портів продовжують знижуватися в усіх сегментах. Про це повідомляють аналітики ASAP Agri.

Основною причиною є обмежена кількість нових заявок на перевезення через слабку активність на товарних ринках. Додатковий тиск на ринок чинить збільшення доступного тоннажу в Чорноморсько-Середземноморському регіоні, а також зниження цін на бункерне паливо. Це посилює переговорні позиції фрахтувальників і змушує судновласників йти на поступки.

За оцінками Atria Brokers, фрахт на перевезення 30 тис. тонн кукурудзи з глибоководних портів України до східного узбережжя Італії знизився до 27–28 $/т, що на 1 $/т менше порівняно з попереднім тижнем.

У сегменті «костерів» ставки також демонструють більш відчутне падіння. Перевезення 6 тис. тонн кукурудзи з дунайських портів України до східного узбережжя Італії наразі оцінюється приблизно у 44 $/т, що на 4 $/т нижче тиждень до тижня.

Також напередодні USM писав, що нові правила проходу Сулінським каналом вплинуть на судна, що йдуть до українських портів.

https://usm.media/fraxt-na-perevezennia-zerna-z-ukrajiny-znyzywsia-w-wsix-segmentax-asap-agri/