Кабінет Міністрів запровадив тимчасовий пріоритет для перевезення та експорту української рослинної олії залізницею, через морські й річкові порти та державний кордон.
Про це повідомляє Latifundist.
Рішення поширюється на вироблену в Україні соняшникову, соєву та ріпакову олію. Механізм діятиме як експеримент на період воєнного стану, але не довше двох років.
«Укрзалізниця» має пріоритетно перевозити олію маршрутними поїздами до морських і річкових портів, прикордонних станцій та пунктів перевантаження на інші види транспорту.
У портах першочергово ставитимуть до причалів судна, які прибувають для завантаження олії наливом на експорт. Такі судна також отримають пріоритет під час організації проходження Сулінським каналом.
На державному кордоні транспорт з олією має проходити контроль у пріоритетному порядку. За технічної можливості для таких вантажів можуть виділяти окремий коридор, колію або смугу. Уряд пояснює рішення ризиком накопичення олії через проблеми з експортною логістикою, що може призвести до зупинки переробних підприємств і скорочення закупівель сировини.
У документі також зазначається, що тонна олії забезпечує в середньому близько $1300 валютної виручки, тоді як тонна кукурудзи або пшениці — близько $220. Водночас пріоритет не передбачає зміни залізничних тарифів чи портових зборів і не дозволяє переривати вже розпочаті вантажні операції з іншими суднами.
https://usm.media/uryad-nadav-prioritet-eksportu-ukrayinskoyi-oliyi-cherez-porti-ta-zalizniczyu/

Близько 80 суден очікують проходу через Суліну, тоді як частина причалів в українських дунайських портах залишається вільною.
Про це повідомила операційна менеджерка Avalon Shipping Катерина Кононенко.
За її словами, напередодні в порту Рені три причали були вільними, тоді як судна продовжували чекати на рейді Суліни.
Кононенко зазначила, що вантажі готові до відправлення, причали — до прийому суден, однак самі судна не можуть дістатися портів через чергу на каналі.
Відстань між рейдом Суліни та портами призначення становить близько 70 морських миль, однак через затримки вантажні операції не розпочинаються. У результаті зростають витрати на демередж та інші логістичні витрати для фрахтувальників. За словами Кононенко, частина цього фінансового навантаження зрештою перекладається на українських агровиробників і експортерів.
Як приклад вона навела розрахунок: за умови середнього дедвейту близько 5 тис. тонн для 80 суден у черзі йдеться приблизно про 400 тис. тонн незадіяної суднової місткості. Ця тоннажність могла б використовуватися для перевезення вантажів і підтримувати роботу дунайських портів, однак фактично простоює в очікуванні проходу через канал.
Кононенко наголосила, що Дунай має залишатися одним із ключових маршрутів українського експорту, однак нинішні затримки знижують ефективність його використання.

https://usm.media/sudna-ne-mozhut-distatisya-ukrayinskih-portiv-na-dunayi-cherez-chergu-na-sulini/

Фрахтовий ринок Чорного моря та Дунаю залишається напруженим через безпекові ризики та перебої в судноплавстві Сулинським каналом.
Нові атаки на торговельні судна й погодні обмеження ускладнюють планування рейсів, а судновласники зберігають жорсткі умови для перевезень з українських дунайських портів. Про це повідомляють ASAP Agri.
За даними аналітиків, активність укладання нових фрахтових угод залишається низькою, що ускладнює визначення актуальних ставок. Водночас судновласники, готові заходити до українських портів на Дунаї, наполягають на своїх умовах, підтримуючи висхідний тиск на фрахт.
Так, станом на середину жовтня 2026 року ставка на перевезення кукурудзи невеликими суднами з дунайських портів України до Єгипту становила близько $100 за тонну. Для порівняння, у липні цей показник тримався на рівні приблизно $30 за тонну. Водночас фрахт суден класу Handysize з порту «Південний» до Єгипту залишався значно нижчим — близько $20–22 за тонну.
У сегменті барж, попри відновлення судноплавства в районі 280-го кілометра Дунаю, зберігаються обмеження за осадкою. Вони зменшують можливості завантаження барж і скорочують доступність вільного тоннажу, посилюючи позиції судновласників під час погодження нових рейсів.

https://usm.media/fraxt-iz-dunajsjkyx-portiw-ukrajiny-do-egyptu-zris-do-100-za-tonnu/

Кабінет Міністрів затвердив механізм державної компенсації шкоди, завданої цивільним суднам унаслідок російської агресії та бойових дій.
Про це повідомила Всеукраїнська аграрна рада з посиланням на постанову уряду №1248 від 7 жовтня, яку офіційно оприлюднили 15 жовтня.
Гарантії поширюватимуться на фрахтувальників, операторів і власників суден під українським або іноземним прапором, які перевозять невійськові вантажі до або з відкритих морських портів України.
Механізм діятиме під час перебування суден у територіальному морі України, на Тимчасовому морському шляху та в акваторіях відкритих портів.
Компенсацію можна буде отримати, якщо відповідна шкода не покривається договором страхування, страховим або P&I-полісом, зокрема через виключення воєнних ризиків та районів бойових дій.
До збитків, які можуть компенсувати, належать загибель або конструктивне руйнування судна, витрати на ремонт та аварійно-рятувальні роботи, втрата вантажу, шкода третім особам, видалення рештків судна, ліквідація забруднення, а також шкода життю і здоров’ю екіпажу та пасажирів.
Граничний розмір виплати становитиме до 80% від оціненої суми збитків. Оцінку має проводити незалежний оцінювач, а звіт — рецензувати Фонд державного майна.
Для отримання компенсації судновласник повинен звернутися до Міністерства розвитку громад та територій протягом 180 календарних днів із моменту заподіяння шкоди.
Гарантії фінансуватимуться з державного бюджету. Шкоду, завдану у 2026 році, компенсуватимуть за рахунок бюджетних призначень 2027 року.

https://usm.media/uryad-zatverdiv-kompensacziyu-do-80-voyennih-zbitkiv-dlya-sudnovlasnikiv/

Ініціативу Болгарія розробила спільно з Румунією та Туреччиною після серії атак на торговельні судна.
Болгарія спільно з Румунією винесла на розгляд лідерів ЄС пропозицію про мораторій на атаки дронів проти цивільних суден у Чорному морі. Про це заявив прем’єр-міністр Румен Радев у Брюсселі перед самітом Європейської ради, пише «Європейська правда».
«Я розраховую на солідарність усіх наших європейських партнерів щодо запропонованого нами мораторію, спрямованого на припинення атак на цивільні судна», — сказав він.
За словами Радева, заклик припинити удари по цивільних суднах вже увійшов до проєкту висновків Європейської ради. Пропозицію напрацьовували разом із Румунією та Туреччиною, а також обговорювали з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і генсеком НАТО Марком Рютте.
«Ця неприйнятна агресія проти цивільних суден має припинитися», — наголосив прем’єр. Він також зазначив, що ідея спільного патрулювання Чорного моря Румунією, Болгарією та Туреччиною не є новою.
Водночас Софія не наважується прямо заявити, що за морськими атаками стоїть саме Росія — нібито через брак прямих доказів. Натомість Радев наголосив на важливості збереження відкритих дипломатичних каналів із Москвою, щоб «домогтися припинення ударів».

https://usm.media/bolgarskij-premyer-zaklikav-partneriv-pidtrimati-moratorij-na-ataki-v-chornomu-mori/