АМПУ: електронна черга не розв’язує проблеми інспекції суден в Босфорі


 

Хоча електронна черга дозволила оптимізувати та зробити прозорим планування заходу суден до портів Великої Одеси, але вона не вирішує проблеми інспекції суден в Босфорі. 

АМПУ принципово важливо було впровадити процес, який буде прозорим і зрозумілим для ринку, зазначили у відомстві.

«Ми це зробили по аналогії з дунайськими портами – започаткували електрону чергу. Але які б ефективні інструменти планування ми не впроваджували, в роботі «зернового коридору» є деструктивна позиція рф», — зазначили в Адміністрації.

Саме через рф при проходженні контролю у Босфорі, замість необхідних 24-30 суден на добу (в рівних долях на вхід і на вихід), реально здійснюється інспекція в середньому, лише 3,5 судна на вхід і 3 – на вихід.

«Ми вже бачили минулого місяця чергу у Босфорі з понад 150 суден, які простоювали там більш ніж 30 діб. Тоді розв’язували цю проблему спільно з ООН та Туреччиною. Сьогодні така тенденція повторюється», — розповів керівник АМПУ Олексій Востріков.

На сьогодні на інспекцію очікують 96 суден й черга буде зростати, якщо не збільшити кількість інспекцій на добу. Завантаженість портів менше ніж 50% і, як результат, недоотримання країнами світу у листопаді 3 млн тонн агропродукції.

«Ситуація з блокуванням рф роботи “зернового коридору” обговорюється на щоденних галузевих нарадах і щотижневих нарадах з учасниками агроринку. Єдиний вихід –  збільшення кількості щоденних інспекцій. Відповідне звернення Україна направила до партнерів з ініціативи – ООН та Туреччини», — резюмували в АМПУ.

 

 

 

 




Миколаївський порт готовий взяти участь у роботі зернового коридору — Кім


Миколаївський морський порт фізично уже готовий приєднатися до роботи Чорноморської зернової ініціативи. Про це заявив голова Миколаївської обладміністрації Віталій Кім в інтерв’ю LIGA.net, коментуючи воєнну ситуацію на Кінбурнській косі.

Географічно Кінбурнська коса дуже близько підходить до Очаківської громади. І через цю протоку є прямий захід до морських портів Миколаївщини. Тобто це дозволить унеможливити обстріл легкою зброєю, ПТРК, мінометними та артилерійськими снарядами суден, які потенційно проходитимуть зерновим коридором”, — сказав Кім.

Деокупація Кінбурнської коси дозволить Україні відновити роботу не тільки Миколаївського порту, але й Новоодеського і Вознесенського терміналів компанії «Нібулон», розташованих вище по річці Південний Буг.

Фізично [експортувати зерно з Миколаєва] уже можливо. Але це — рішення вищого керівництва. І перемовин. Тому що насамперед вони мають юридично долучитися до цього коридору”, — зазначив Кім.

За інформацією Оперативного командування «Південь», наразі на Кінбурнській косі у Миколаївській області триває військова операція в режимі тиші.

Потенціал експорту агропродукції через порти Миколаїв та «Ольвія» у Миколаївській області оцінюється у 2,5 млн тонн щомісяця.

З початку дії Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів у Чорному морі експортовано понад 12 млн тонн агропродукції.

 




Україна може відправляти у бідні країни до 10 суден із зерном щомісяця — Трофімцева


У межах ініціативи Grain from Ukraine до найбідніших країн з України щомісячно може вирушати від 1 до 10 суден. Про це розповіла посол МЗС з особливих доручень, координаторка Ради експортерів та інвесторів Ольга Трофімцева, повідомляє «Укрінформ».

Від одного до десяти суден в місяць буде йти зерновим коридором для того, щоб підтримати цю ініціативу. Ми не говоримо поки про надвеликі масштаби зернових чи про те, що зможемо нагодувати сотні мільйонів людей, які потерпають від нестачі продовольства. Однак, ми плануємо, що в межах цієї ініціативи, як мінімум для 5-6 млн людей в африканських країнах та країнах Близького Сходу ми зможемо ситуацію полегшити”, — сказала Трофімцева на брифінгу у вівторок, 29 листопада.

При цьому вона зазначила, що запланувати конкретні обсяги експорту продовольства, яке можна спрямувати до найбідніших країн, наразі неможливо, тому що поки невідомо — скільки суден щомісяця зможуть виходити з українських портів.

Все буде залежати від того, наскільки успішно ця програма працюватиме. Від 30 тис. тонн, якщо це буде одне судно, і до 300 тисяч, якщо це буде декілька суден”, — зауважила Трофімцева.

Минулого тижня Україна запустила ініціативу Grain from Ukraine, у межах якої до середини 2023 року близько 60 суден з українським зерном планується направити до найбідніших країн Африки й Азії.

В середині листопада в рамках Grain from Ukraine зерновим коридором вирушило перше судно з 27 тис. тонн пшениці для Ефіопії. Це відправлення організовано спільно урядом Німеччини та Всевітньою продовольчою програмою ООН (WFP).

До російського військового вторгнення у лютому, Україна була одним із найбільших постачальників зерна для WFP і четвертим за величиною комерційним експортером пшениці у світі.

 




Рада ЄС включила порушення санкцій до переліку кримінальних злочинів


Європейська рада на засіданні у понеділок, 28 листопада, одноголосно ухвалила рішення додати до європейського переліку кримінальних злочинів будь-які дії, що сприяють порушенню або обходу обмежувальних заходів, запроваджених Європейським Союзом проти третіх країн, установ або персон, повідомляє «Укрінформ».

ЄС рішуче відповів на неспровоковану та нічим не виправдану війну проти України. Він ухвалив безпрецедентну кількість санкцій, що спрямовані проти економіки Росії та мають на меті обмежити її здатність до продовження агресії. Для того, щоб досягти у цьому успіху, імплементація цих рішень потребує спільних зусиль. Сьогоднішнє рішення є важливим інструментом для того, щоб припинилися будь-які спроби оминути ці заходи”, — зауважив з цього приводу міністр головуючої в ЄС Чеської Республіки Павел Блажек.

Як зазначається у повідомленні на сайті Ради ЄС, наразі різні країни-члени мають різні підходи до визначення того, що є порушенням обмежувальних заходів ЄС і які покарання можуть накладатися у зв’язку із цими порушеннями. Така ситуація, своєю чергою, може спричинити відмінності у рівні виконання санкції та підвищити ризик уникнення цих санкцій, що дозволить особам, які підпадають під санкції, користуватися своїми активами на території ЄС та продовжувати підтримувати режими, проти яких ЄС запровадив обмежувальні заходи.

Рішення включити такі спроби обійти або порушити імплементацію обмежувальних заходів ЄС до переліку європейських злочинів є першим із двох кроків до запровадження рівного виконання санкцій у всіх країнах ЄС. Після прийняття цього політичного рішення Європейська комісія представить конкретні пропозиції до регуляторних правил із чіткою дефініцією порушень, що підпадають під категорію кримінальних злочинів, а також градацію покарання за порушення обмежувальних заходів ЄС.

Проєкт такої директиви (регуляторний документ Єврокомісії) має бути внесений на затвердження Радою ЄС та Європейським парламентом.

Нинішній європейський перелік дій, що підпадають під визначення кримінальних злочинів на території країн ЄС, містить прояви тероризму, контрабанди людьми, сексуальну експлуатацію жінок і дітей, незаконну торгівлю наркотичними речовинами, відмивання грошей, корупцію, підробку платіжних засобів, комп’ютерні злочини та організовану злочинність.

Європейська комісія оприлюднила пропозиції щодо включення спроб оминути або порушити обмежувальні заходи ЄС до переліку злочинів 25 травня 2022 року.

З початку російського військового вторгнення в Україну ЄС застосував уже 8 пакетів санкцій проти осіб, установ та секторів економіки російської федерації з метою обмеження її здатності до продовження агресивної війни проти України.

24 листопада президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на тлі продовження обстрілів Росією критичної інфраструктури України заявила, що ЄС «повним ходом» веде роботу над дев’ятим пакетом санкцій ЄС проти Росії.

 




Порти Великої Одеси відправили зерновим коридором понад 500 суден


В рамках реалізації Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування морські порти Одеса, Чорноморськ та «Південний» відправили 501 судно, які експортували 12,2 млн тонн агропродукції до країн Азії, Африки та Європи. Про це повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури.

У неділю, 27 листопада, порти Великої Одеси відправили вісім суден з 248 тис. тонн агропродукції для країн Азії та Європи.

В портах під обробкою перебувають 19 суден. На них завантажують 740 тис. тонн української агропродукції.

Крім того, зерновим коридором у напрямку України рухаються чотири судна під завантаження 105 тис. тонн агропродукції.

Наприкінці липня представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією.

Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня. Перше судно під завантаження зайшло до порту Чорноморськ 7 серпня і залишило порт 13 серпня.

На зустрічі у Стамбулі у листопаді погоджено продовження дії Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море під егідою ООН ще на 120 днів — до середини березня 2023 року.