У Варшаві відбулася зустріч між Міністерством розвитку громад та територій України та Міністерством океанів і рибальства Республіки Корея.
Про це розповіли в АМПУ.
Головною темою заходу стало обговорення стратегічних напрямів сталого розвитку портової інфраструктури українських портів, а також презентація звіту щодо розробки «Генерального плану та техніко-економічного обґрунтування реконструкції портів України».
У фокусі дискусії — три пріоритети:
• ⁠відновлення портової інфраструктури;
• модернізація спеціалізованого флоту;
• впровадження сучасних електронних систем управління.
Реалізація представленого плану сприятиме підтримці морського сектору України, інтеграції в європейські транспортні ланцюги та зміцненню ролі нашої держави як ключового транспортного вузла Чорноморського регіону, зазначили в АМПУ.
За результатами зустрічі сторони підписали протокол, яким підтвердили готовність спільно опрацьовувати можливості для реалізації окреслених проєктів, зокрема щодо пошуку джерел фінансування та визначення практичних кроків їхньої реалізації.
Раніше USM повідомляв, що АМПУ підбила фінансові підсумки першого півріччя 2025 року.
https://usm.media/ukrayina-ta-koreya-posilyuyut-spivpraczyu-u-rozvitku-morskoyi-infrastrukturi/

Під час робочої наради в Одеській ОВА обговорили впровадження єдиного електронного реєстру маломірних суден.
У середу, 13 серпня, відбулась робоча нарада щодо створення та впровадження єдиного електронного реєстру маломірних водних транспортних засобів, повідомляє Одеська обласна військова адміністрація.
Громадська спілка «Риба України» презентувала мобільний додаток «СудноКонтроль», який може стати ключовим інструментом для оперативного моніторингу виходу маломірних суден на воду.
За допомогою додатку буде можливим:
• Реєстрація виходу та повернення суден у реальному часі
• GPS-моніторинг маршруту
• Облік пасажирів та екіпажу
• Автоматична передача даних до електронного реєстру
• Зменшення бюрократії та навантаження на контролюючі органи
• Підвищення безпеки на воді, особливо в умовах воєнного стану.
Впровадження єдиного електронного реєстру дозволить швидко ідентифікувати судна та власників, протидіяти незаконному використанню водного транспорту, а також покращити координацію між службами і підвищити ефективність пошуково-рятувальних операцій.
«У подальших планах — опрацювання усіх пропозицій і зауважень, а також тісна співпраця з державними структурами для створення ефективної системи обліку маломірних суден», — зазначають в ОВА.

https://usm.media/v-odeskij-oblasti-prezentuvali-zastosunok-sudnokontrol/

Мінрозвитку та концесіонер Херсонського порту шукають спільні рішення для його відновлення
Херсонський порт — один із перших інфраструктурних об’єктів, переданих у концесію в Україні. Після окупації регіону та тривалого простою порту, представники Мінрозвитку та концесіонер знову сіли за стіл переговорів, щоб знайти нові рішення для перезапуску проєкту.
У Міністерстві відбулося засідання Робочої групи щодо виконання умов концесійного договору. Участь у зустрічі взяли заступники Міністра Андрій Кашуба та Denysiuk Maryna, представники компанії-концесіонера ТОВ «Херсонський порт» і Адміністрація морських портів України/Ukrainian Sea Ports Authority, а також заступниця бізнес-омбудсмена Tetyana Korotka.
«Для нас дуже важливо, щоб порти, які постраждали від війни, не залишилися поза увагою. Ми бачимо майбутнє Херсонського порту як важливої складової логістичної системи країни. І саме зараз формуємо підґрунтя, щоб після завершення війни не починати з нуля. Ми спільно працюємо над тим, щоб навіть у складній безпековій ситуації використовувати здобутки державно-приватного партнерства у розвитку інфраструктури», — зазначив заступник Міністра Андрій Кашуба.
У центрі обговорення — перегляд умов концесійного договору, з урахуванням соціального аспекту та особливостей відновлення портової інфраструктури.
«Державно-приватне партнерство — це не лише інструмент інвестицій. Це про довіру між бізнесом та державою, сталість і спільну відповідальність за розвиток. Ми в конструктивному діалозі з бізнесом, щоб знайти рішення, які дозволять нам зробити ці проєкти основою відновлення регіонів та збереження робочих місць», — підкреслила заступниця міністра Марина Денисюк.
У жовтні 2025 року набудуть чинності законодавчі зміни, які дозволять адаптувати концесійні угоди до умов форс-мажору — зокрема, призупиняти строк договорів, змінювати фінансові умови та врегульовувати соціальні питання. Закон №4510 – ІХ створює нову рамку для залучення приватного капіталу до відбудови країни та передбачає спрощену процедуру підготовки й реалізації інфраструктурних проєктів у форматі державно-приватного партнерства, включно з можливістю залучення грантів.
Концесія — це форма державно-приватного партнерства, коли держава передає приватній компанії право користуватися державним майном або інфраструктурним об’єктом на визначений строк і на визначених умовах.

Руйнування зрошувальної інфраструктури створює системну загрозу для продовольчої безпеки України.
Український агросектор може втратити до 50% виробництва через критичну нестачу води, відсутність зрошення та зміну клімату. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Михайло Соколов.
За його словами, ситуація зі зрошенням в Україні є катастрофічною:
«Перше, що треба розуміти, — не можна напряму перекладати європейський досвід на українські умови. У нас не має проблеми з тим, що ми забагато зрошуємо — ми зрошуємо замало. Якщо дивитися на статистику, то за радянських часів ми мали 2,3 мільйона гектарів зрошуваних земель. До війни — лише 540 тисяч. А зараз залишилося 134 тисячі гектарів. Порівняйте це з 30–34 мільйонами гектарів оброблюваної землі — і зрозуміло, що зрошення у нас майже відсутнє».
Через зміни клімату посуха вже знищує врожаї на півдні України. За деякими прогнозами, до 2050 року без зрошення буде неможливо вирощувати сільгосппродукцію на приблизно 50% українських площ, або 14 млн га.
Тим часом аграрії самостійно впроваджують ощадливі технології, без тиску з боку держави.
«Існують ідеї про запровадження адміністративного регулювання сівозміни за прикладом Узбекистану та Казахстану. Але регулювання сівозміни державою — це найгірше, що може бути. Українські аграрії використовують сівозміну, бо без неї не буде врожаю. У посушливих регіонах фермери самі впроваджують технології обробітку грунту strip-till, no-till, щоб зберегти вологу», — зазначив Соколов.
Він підкреслив, що без участі держави у вирішенні проблеми — шлях у нікуди. Через кліматичні зміни Україна може втратити половину агровиробництва. Щоб цього не сталося, потрібна державна політика — з відновлення зрошення, накопичення води та її розподілу по сезонах.
Напередодні USM писав, що в інфраструктуру Одещини інвестували мільярд гривень: фокус на логістиці до порту Чорноморськ.

https://usm.media/ukrajinsjke-siljsjke-hospodarstvo-pid-zahrozoju-bez-vod y-morzse-znyknuty-polovyna-vyrobnyctva/

https://usm.media/mikola%d1%97vskij-sudnobudivnij-zavod-vistaviv-na-aukczion-nedobudovane-sudno-shho-prostoyuvalo-ponad-30-rokiv/

Найбільший у світі контейнерний перевізник MSC планує масштабне оновлення свого фідерного флоту.
Для Mediterranean Shipping Co (MSC) розробляється масштабний проєкт, в рамках якого компанія планує замовити до 120 суден розміром від 1 100 до 5 000 TEU, пише Splash 24/7.
За даними брокерів Braemar, станом на сьогодні середній вік фідерних контейнеровозів MSC становить 22 роки. Ймовірно, поставки нових суден у межах оновлення флоту триватимуть до 2029 року.
Наразі портфель замовлень MSC перевищує 130 суден сумарною місткістю 2,2 млн TEU. Таким чином MSC стане першим перевізником, який перетне позначку в 7 млн TEU в найближчі місяці.
Як раніше повідомляв USM, MSC стрімко нарощує флот. Цьогоріч у травні компанія скупила понад 10 контейнеровозів.
https://usm.media/msc-planu%d1%94-masshtabne-onovlennya-starih-fidernih-suden/