Провідні аграрні асоціації звернулися до президента України із закликом ветувати закон про експортне мито на сою і ріпак.
Представники галузі просять застосувати право вето та повернути закон на повторний розгляд парламенту, повідомила Всеукраїнська аграрна рада.
«Від імені членів наших асоціацій висловлюємо категоричний протест проти ухвалення згаданих змін щодо запровадження вивізного мита на насіння сої та ріпаку», — йдеться у зверненні.
Аграрії нагадали, що Україна вже мала подібний досвід у 2017-2020 рр., коли скасування ПДВ при експорті цих культур призвело до різкого скорочення площ їх вирощування.
Також аграрні асоціації застерігають, що запровадження мита негативно вплине не лише на внутрішній ринок, а й на міжнародну репутацію України.
Особливо гостро нововведення вдарить по малих і середніх агровиробниках, які не можуть експортувати продукцію самостійно.
Крім того, аграрії наголосили і на невідповідності закону Податковому кодексу України.
Раніше USM повідомляв, що «Нібулон» звернувся до Зеленського через «соєві правки».
https://usm.media/agrarni-asocziaczi%d1%97-zaklikali-zelenskogo-vetuvati-zakon-pro-eksportne-mito-na-soyu-ta-ripak/

У заяві профспілки йдеться, що ПРМТУ не підтримує цей законопроєкт через його суттєві недоліки.
Адже документ не вирішує ключових проблем: податкове навантаження залишається надмірним, умови отримання відстрочки — складними, а соціальні гарантії — формальними й без реальних механізмів, зазначили в профспілці.
Ключові проблеми законопроєкту:
• Податкове навантаження залишається. Законопроєкт № 13416-1 не змінює ставок податків, які пропонувалось внести до Податкового кодексу України для моряків: 18% ПДФО, 5% військовий збір, 22% ЄСВ.
• Відстрочка з «умовами». Єдина «позитивна» зміна – можливість отримання моряками відстрочки від мобілізації. Проте умови її надання складні: потрібна довідка про облік як самозайнятої особи-моряка, дійсний паспорт моряка (хоча Україна ще не ратифікувала Конвенцію МОП № 185, на яку посилається законопроєкт), кваліфікаційні документи, дійсний трудовий або цивільно-правовий договір з судноплавною компанією або крюїнговою компанією-резидентом України, що підтверджує факт працевлаштування моряка, або довідка від крюїнгової компанії-резидента України про укладення такого договору. Фактично, відстрочка пропонується лише як «заохочення» за сплату податків.
• Звільнення від ЄСВ, але не зараз. Законопроєкт пропонує звільняти моряка від сплати ЄСВ «в разі виконання обов’язків моряка на морському судні сукупно понад 183 дні протягом календарного року за трудовим договором або цивільно-правовим договором, за умови перерахування не менш як 90% від бази для нарахування ЄСВ на рахунок в українському банку на території України, з автоматичною конвертацією цих коштів у національну валюту за курсом НБУ на день зарахування, можливістю переведення цих коштів у готівку виключно на території України та без можливості перерахування таких коштів за кордон». Але ця норма не буде застосовуватись під час воєнного стану.
• Не зрозуміло, як буде реалізовано положення про право моряка «заретушувати (приховати)» відомості про сукупний розмір платежів у копії трудового або цивільно-правового договору та його перекладі.
«Держава має запропонувати українським морякам чіткі прозорі умови соціального захисту та прийнятні механізми та ставки оподаткування, які б заохочували моряків повертатись в Україну», — наголосили в ПРМТУ.
Раніше USM повідомляв, що у 2025 році кількість випадків залишення моряків зросла на 30%.
https://usm.media/prmtu-ne-pidtrimala-zakonopro%d1%94kt-opodatkuvannya-ta-vidstrochki-vid-mobilizaczi%d1%97-dlya-moryakiv/

Відбулась робоча нарада під головуванням начальника Адміністрації морського порту Чорноморськ Олексія Маляренка.
На засіданні за участі керівників підрозділів філії обговорили виконання показників Фінансового плану підприємства за 2-ий квартал та перше півріччя 2025 року, а також шляхи вирішення нагальних виробничих питань.
https://www.facebook.com/

Стратегія української аграрної галузі фокусується на кількох напрямах. Зокрема мова йде про залучення інвестицій.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль в межах Конференції з відновлення України #URC2025.
«Розповів, що наша мета – не просто відновити українське агро, а зробити його інноваційним, енергоефективним та екологічно відповідальним», – зазначив міністр.
За його словами, стратегія розвитку галузі до 2030 року фокусується на ключових напрямах: розмінування та повернення землі до життя і залучення інвестицій.
«Розмінування – це наше першочергове завдання. 1,9 млн га потенційно забруднених сільськогосподарських земель – це не лише економічні втрати, а й щоденна небезпека для наших фермерів», – підкреслив Віталій Коваль.
Щодо залучення інвестицій, наразі агросектор є центром економічної відбудови України та вже забезпечує майже 60% українського експорту. Також міжнародних партнерів запросили долучитись до інвестицій у переробку, логістику й агротехнології.
«Окремо наголосив на відбудові іригаційної інфраструктури. У результаті підриву Каховської ГЕС було зневоднено до 94% зрошуваних земель на Херсонщині. А це призвело до численних наслідків й в інших регіонах», – розповів міністр.
Він також подякував Інституту Тоні Блера (TBI) за організацію надважливої розмови та зазначив, що TBI є надійним партнером, що надає стратегічну підтримку Україні. Команда Інституту проводить ключові дослідження та готує аналітику, яка допомагає зрозуміти реальну картину. Наприклад, через замінування земель втрати експорту сягають $4,3 млрд на рік.
«Закликав партнерів і спільно боротися з дезінформацією про українське агро. Така співпраця ще більше допоможе нам доносити правду до міжнародних партнерів та залучати їхню підтримку для трансформації українського агросектору», – додав Віталій Коваль.
https://usm.media/nasha-meta-vidnoviti-ukra%d1%97nske-agro-zrobiti-jogo-innovaczijnim-koval/

Угорська нафтова компанія Mol Nyrt зазнає критики через збереження значної залежності від російських енергоносіїв.
Тому компанія розглядає нафтопровід з Одеського порту як найкращий варіант диверсифікації, повідомляє Bloomberg.
Компанія хоче отримати доступ до нафтопроводу Одеса-Броди, який пролягає від українського чорноморського порту до кордону з Польщею, що дозволить їй отримувати поставки морем від низки світових виробників, сказав старший віце-президент Mol з управління ланцюжком створення вартості Саболч Пал Сабо.
Потоки можуть спрямувати до Угорщини через південний трубопровід «Дружба», який зараз постачає російську нафту до країни і з’єднується з Одеським нафтопроводом, що знаходиться поблизу українсько-польського кордону.
«Одеський трубопровід означатиме доступ до всіх видів альтернативної нафти завдяки морському сполученню, — прокоментував Сабо в електронному листі для Bloomberg. — Цей трубопровід слугуватиме регіональній, європейській та українській безпеці поставок».
Підключення до української інфраструктури буде непростим завданням, оскільки Одеса є частою мішенню для російських ракетних обстрілів, а трубопровід, який наразі не працює, потребуватиме значних інвестицій. Чорне море навколо українського узбережжя також було інтенсивно заміноване після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Mol хоче, щоб ЄС та інші зацікавлені країни взяли участь у «відновленні» Одеського нафтопроводу, який, за словами компанії, також забезпечить альтернативу російській нафті для Сербії. Угорщина та Сербія наразі будують трубопровідне з’єднання.
«Якщо ЄС наполягає на тому, щоб регіон відмовився від надійного маршруту постачання, то він повинен зіграти свою роль у створенні справжньої альтернативи», — заявив Сабо.
Наразі Mol модернізує свої потужності, щоб мати можливість переробляти неросійську нафту, що, за її оцінками, коштуватиме близько $500 млн. Поки компанія покладається на постачання нафти через Адріатичне море як на єдину альтернативу російській нафті, але звинувачує хорватського оператора трубопроводу Janaf у завищенні цін за його використання.
https://usm.media/ugorska-kompaniya-rozglyada%d1%94-dostup-do-portu-odesi-abi-postupovo-vidmovitisya-vid-rosijsko%d1%97-nafti/