Нові обсяги експорту без мит почнуть діяти з 6 червня — їх застосовуватимуть у рамках оновленого режиму зони вільної торгівлі.
Європейська Комісія затвердила ліміти на безмитне ввезення української аграрної продукції, які діятимуть з 6 червня 2025 року до кінця року. Відповідне рішення оприлюднили на офіційному сайті ЄС у межах реалізації Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ).
Найбільші квоти встановлено для трьох основних культур:
• пшениця, борошно та меслин — 1 000 000 тонн (у межах загального режиму), або 583 333 тонни — за так званою «формулою 7/12»,
• кукурудза — 650 000 тонн / 379 167 тонн,
• ячмінь — 350 000 тонн / 204 167 тонн.
Формула «7/12» передбачає розрахунок квот пропорційно до періоду з червня по грудень (7 з 12 місяців року), що відповідає терміну дії нинішнього регламенту. Саме вона визначає фактичні межі безмитного експорту на другу половину 2025 року.
Рішення ухвалене в межах загального пакету тимчасових автономних торговельних заходів ЄС для підтримки українського агросектору. Водночас воно також враховує запроваджені Європейською комісією захисні механізми для європейських фермерів.
Напередодні USM повідомляв, що ЄС продовжив торгівельні преференції для української сталі ще на три роки.
https://usm.media/eu-opryliudnyw-kwoty-na-ukrajinsjku-agroprodukciju-do-kincia-2025-roku/

Дмитро Дімчогло про кількість причалів, наявну техніку та подальші плани роботи переправи на Дунаї та портового терміналу поруч.
Поромна переправа через Дунай “Орлівка-Ісакча” запрацювала влітку 2020 року. Вже тоді інвестори проекту думали над тим, аби розширитися за рахунок будівництва річкового вантажного терміналу. Як розповів згодом ініціатор створення переправи Юрій Дімчогло, пришвидшитися змусила війна – в травні-вересні 2022 року було побудовано причал, а в грудні того ж року портовий термінал прийняв перше судно. Складів для зберігання тоді не було, тож, перевалку здійснювали за прямим варіантом – безпосередньо з автотранспорту на баржі чи навпаки.
Про те, що змінилося в порту та на поромній переправі за останні пару років, ЦТС поговорив на полях конференції Grain Ukraine із співвласником річкового порту “Орлівка” Дмитром Дімчогло.

Якими на сьогодні є обсяги перевезень поромами?
Поромні перевезення зараз здійснюються кожні 30-40 хвилин в обох напрямках – Румунія-Україна, із Орлівки в Ісакчу і навпаки. На лінії курсують два пороми. І на основі поромної переправи, як ви знаєте, у нас побудований річковий порт. Зараз це 5 причалів. 4 з них 120-метрові і один – 80-метровий – під баржі. Усі з глибинами більше 7 метрів.
Чи плануєте подальшу розбудову?
Наразі ми фіналізували своє бачення розвитку. Під нинішній попит ми маємо більше причалів, ніж нам навіть потрібно. Але в нас є ще земля і є плани на майбутнє. Думаємо про побудову ще двох морських причалів і одного поромного. У нас є під це генеральний план, але поки що в цьому немає потреби.
Як ви подолали наслідки російських обстрілів?
У нас було три обстріли. Загальні наші втрати через них склали 100 млн грн. Це ми кажемо про зафіксовані втрати. Це збіглося з ускладненням ситуації на Дунаї. Відновлення нашої роботи дуже потребувала країна – і відправники, і отримувачі вантажів. Тому ми кожен раз оперативно відбудовувалися. Це було важко, але це було потрібно і трейдерам, і виробникам – всім.
Якою технікою наразі оперуєте на терміналі?
Ми повністю приватний порт. Навіть причали ми будували самі. Усі технічні споруди у нас на балансі, у нас своя техніка. Це унікальний кейс, тому що зазвичай причали будує держава. У на також усе своє кранове та технічне господарство. Маємо 6 мобільних кранів, багато завантажувачів. Ми встигли спрацювати з USAID і провести пільгову закупівлю техніки. У цій співпраці ми вкладали 30% від вартості покупки, а нам спонсорували 70% і ми закупили зерноперевантажувачі і один колісний навантажувач. Але ми також придбали багато техніки самі.
Які об’єкти в порту і на переправі плануєте ще будувати?
Ми косметично постійно щось десь добудовуємо. У нас велике підприємство – майже 19 га землі. І кожен квадратний метр цієї землі буквально “забитий” інфраструктурою, яка має працювати. Не так давно добудували 10 тисяч квадратних метрів складів у порту. У нас є дуже багато техніки: два паливно-перевалочних комплекси, один газоперевалочний, один – для перевалки олії. Зерноперевантажувачів у нас майже десяток. У майбутньому ми можемо ще щось докуповувати з техніки. Але по причалах, як я й казав, у нас генеральний план лише на папері. Ми і так завантажені лише на 70%. У нас немає потреби добудовувати ще щось.
У зв’язку з відновленням роботи портів Великої Одеси, як вважаєте, чи попит на ваші послуги надалі зростатиме?
Коли ми ввійдемо до ЄС, то на 100% буде рости завантаження. Дунай протікає через 10 країн Європи. І Україна – одна із них. Поки що ми не повноцінно в екосистемі Європи. У нас є ліміти, ми не можемо постачати свої товари прозоро та безтарифно в ЄС. Наприклад, як зернові. Нас стримують у цьому. Але якщо, дай Бог, до 2030-го ми увійдемо в ЄС, це може критично змінити ситуацію і Дунай відіграватиме потужну роль у товарообороті між європейськими країнами. Як з, наприклад, Сербією та іншими країнами, якими проходить Дунай, але які не в ЄС.
Читайте також Тримай Дунай ширше: Чи вдасться зберегти нинішні обсяги перевалки на річці

https://cfts.org.ua/articles/dumaemo_pro_budivnitstvo_sche_dvokh_morskikh_prichaliv_i_odnogo_poromnogo__blits_intervyu_iz_spivvlasnikom_portu_orlivka_2121/145943

Впродовж травня фахівці філій ДУ «Держгідрографія» провели низку заходів відповідно до затверджених планів місячника безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті у 2025 році.
Заходи відбулися за участю начальника ДУ «Держгідрографія» Олександра БОЙКА, першого заступника начальника Віталія ГОМЕРСЬКОГО та заступника начальника Юрія СЛІВЧУКА.
Першим етапом місячника безпеки в ФДУ «Одеський район Держгідрографії» та ФДУ «Миколаївський район Держгідрографії» стала перевірка ведення та актуальності суднової документації та документації системи управління безпекою судноплавства на плавзасобах. Головний акцент було зроблено на удосконаленні та забезпеченні ефективності функціонування системи управління безпекою судноплавства і виконанні першочергових заходів, спрямованих на недопущення аварійних подій.
На наступних етапах особливу увагу працівники філій приділили питанням відпрацювання дій екіпажів суден щодо забезпечення безпеки під час технічного обслуговування ЗНО, готовності до боротьби за живучість судна, рятуванню людей, що опинилися за бортом, попередженню забруднення навколишнього середовища, запобіганню аварійним ситуаціям під час виконання щоденних завдань тощо.
Також проведено перевірку організації інформаційного забезпечення безпеки судноплавства, приймання навігаційних, гідрометеорологічних попереджень, використання апаратури НАВТЕКС, коректури навігаційних карт та посібників для плавання на суднах філій. Здійснено перевірку наявності особистих документів членів екіпажів суден та їх відповідності вимогами Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків.
Мету місячника безпеки: виявлення недоліків та порушень вимог безпеки, вжиття запобіжних заходів щодо попередження аварійних ситуацій та відпрацювання злагодженості дій у випадку їх настання, – фахівцями ДУ «Держгідрографія» та її філіями досягнуто. Розуміння того, що правила безпеки потребують повсякчасного дотримання – залишається незаперечною аксіомою для наших працівників.

https://www.facebook.com/derghydro

Наша потужна команда та друзі Річкового порту Орлівка та Поромного комплексу Орлівка взяла активну участь у ювілейній 10-ій міжнародній Конференції “Grain Ukraine 2025”.
ТОВ “Поромний комплекс Орлівка” / Ferry complex Orlivka LTD
https://www.facebook.com/yuriy.dimchoglo

Нова торговельна угода Україна-ЄС вимагатиме врахування інтересів різних країн Євросоюзу. Зокрема, Польща не зацікавлена імпортом українського збіжжя, оскільки сама його експортує, але деякі інші країни хотіли би отримувати зернові з України.
На цьому наголосив у Брюсселі міністр сільського господарства і розвитку села Чеслав Сєкєрський, передає Укрінформ з посиланням на портал bankier.pl.
«Польща не зацікавлена напливом чи імпортом збіжжя (з України – ред.), адже ми самі експортуємо 12-13 мільйонів тонн зерна та кукурудзи. Натомість Іспанія, Португалія, Італія, Греція, Нідерланди зацікавлені імпортом збіжжя, Німеччина – також імпортом кукурудзи»,- констатував Сєкєрський.
За його словами, у торговельних відносинах це все має бути «ретельно продумано».
Як повідомляв Укрінформ, раніше Чеслав Сєкєрський заявив, що Варшава задоволена відновленням із 6 червня 2025 року квот на імпорт агропродукції з України до ЄС. Розпочинаються переговори між Європейським Союзом та Україною щодо нової торговельної угоди; їхній перебіг залежатиме від ситуації на фронті.