В Одеській області презентували застосунок «СудноКонтроль»

Під час робочої наради в Одеській ОВА обговорили впровадження єдиного електронного реєстру маломірних суден.
У середу, 13 серпня, відбулась робоча нарада щодо створення та впровадження єдиного електронного реєстру маломірних водних транспортних засобів, повідомляє Одеська обласна військова адміністрація.
Громадська спілка «Риба України» презентувала мобільний додаток «СудноКонтроль», який може стати ключовим інструментом для оперативного моніторингу виходу маломірних суден на воду.
За допомогою додатку буде можливим:
• Реєстрація виходу та повернення суден у реальному часі
• GPS-моніторинг маршруту
• Облік пасажирів та екіпажу
• Автоматична передача даних до електронного реєстру
• Зменшення бюрократії та навантаження на контролюючі органи
• Підвищення безпеки на воді, особливо в умовах воєнного стану.
Впровадження єдиного електронного реєстру дозволить швидко ідентифікувати судна та власників, протидіяти незаконному використанню водного транспорту, а також покращити координацію між службами і підвищити ефективність пошуково-рятувальних операцій.
«У подальших планах — опрацювання усіх пропозицій і зауважень, а також тісна співпраця з державними структурами для створення ефективної системи обліку маломірних суден», — зазначають в ОВА.

В Одеській області презентували застосунок «СудноКонтроль»




Міністерство розвитку громад та територій України

Мінрозвитку та концесіонер Херсонського порту шукають спільні рішення для його відновлення
Херсонський порт — один із перших інфраструктурних об’єктів, переданих у концесію в Україні. Після окупації регіону та тривалого простою порту, представники Мінрозвитку та концесіонер знову сіли за стіл переговорів, щоб знайти нові рішення для перезапуску проєкту.
У Міністерстві відбулося засідання Робочої групи щодо виконання умов концесійного договору. Участь у зустрічі взяли заступники Міністра Андрій Кашуба та Denysiuk Maryna, представники компанії-концесіонера ТОВ «Херсонський порт» і Адміністрація морських портів України/Ukrainian Sea Ports Authority, а також заступниця бізнес-омбудсмена Tetyana Korotka.
«Для нас дуже важливо, щоб порти, які постраждали від війни, не залишилися поза увагою. Ми бачимо майбутнє Херсонського порту як важливої складової логістичної системи країни. І саме зараз формуємо підґрунтя, щоб після завершення війни не починати з нуля. Ми спільно працюємо над тим, щоб навіть у складній безпековій ситуації використовувати здобутки державно-приватного партнерства у розвитку інфраструктури», — зазначив заступник Міністра Андрій Кашуба.
У центрі обговорення — перегляд умов концесійного договору, з урахуванням соціального аспекту та особливостей відновлення портової інфраструктури.
«Державно-приватне партнерство — це не лише інструмент інвестицій. Це про довіру між бізнесом та державою, сталість і спільну відповідальність за розвиток. Ми в конструктивному діалозі з бізнесом, щоб знайти рішення, які дозволять нам зробити ці проєкти основою відновлення регіонів та збереження робочих місць», — підкреслила заступниця міністра Марина Денисюк.
У жовтні 2025 року набудуть чинності законодавчі зміни, які дозволять адаптувати концесійні угоди до умов форс-мажору — зокрема, призупиняти строк договорів, змінювати фінансові умови та врегульовувати соціальні питання. Закон №4510 – ІХ створює нову рамку для залучення приватного капіталу до відбудови країни та передбачає спрощену процедуру підготовки й реалізації інфраструктурних проєктів у форматі державно-приватного партнерства, включно з можливістю залучення грантів.
Концесія — це форма державно-приватного партнерства, коли держава передає приватній компанії право користуватися державним майном або інфраструктурним об’єктом на визначений строк і на визначених умовах.




Українське сільське господарство під загрозою: без води може зникнути половина виробництва

Руйнування зрошувальної інфраструктури створює системну загрозу для продовольчої безпеки України.
Український агросектор може втратити до 50% виробництва через критичну нестачу води, відсутність зрошення та зміну клімату. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Михайло Соколов.
За його словами, ситуація зі зрошенням в Україні є катастрофічною:
«Перше, що треба розуміти, — не можна напряму перекладати європейський досвід на українські умови. У нас не має проблеми з тим, що ми забагато зрошуємо — ми зрошуємо замало. Якщо дивитися на статистику, то за радянських часів ми мали 2,3 мільйона гектарів зрошуваних земель. До війни — лише 540 тисяч. А зараз залишилося 134 тисячі гектарів. Порівняйте це з 30–34 мільйонами гектарів оброблюваної землі — і зрозуміло, що зрошення у нас майже відсутнє».
Через зміни клімату посуха вже знищує врожаї на півдні України. За деякими прогнозами, до 2050 року без зрошення буде неможливо вирощувати сільгосппродукцію на приблизно 50% українських площ, або 14 млн га.
Тим часом аграрії самостійно впроваджують ощадливі технології, без тиску з боку держави.
«Існують ідеї про запровадження адміністративного регулювання сівозміни за прикладом Узбекистану та Казахстану. Але регулювання сівозміни державою — це найгірше, що може бути. Українські аграрії використовують сівозміну, бо без неї не буде врожаю. У посушливих регіонах фермери самі впроваджують технології обробітку грунту strip-till, no-till, щоб зберегти вологу», — зазначив Соколов.
Він підкреслив, що без участі держави у вирішенні проблеми — шлях у нікуди. Через кліматичні зміни Україна може втратити половину агровиробництва. Щоб цього не сталося, потрібна державна політика — з відновлення зрошення, накопичення води та її розподілу по сезонах.
Напередодні USM писав, що в інфраструктуру Одещини інвестували мільярд гривень: фокус на логістиці до порту Чорноморськ.

https://usm.media/ukrajinsjke-siljsjke-hospodarstvo-pid-zahrozoju-bez-vod y-morzse-znyknuty-polovyna-vyrobnyctva/

Миколаївський суднобудівний завод виставив на аукціон недобудоване судно, що простоювало понад 30 років




MSC планує масштабне оновлення старих фідерних суден

Найбільший у світі контейнерний перевізник MSC планує масштабне оновлення свого фідерного флоту.
Для Mediterranean Shipping Co (MSC) розробляється масштабний проєкт, в рамках якого компанія планує замовити до 120 суден розміром від 1 100 до 5 000 TEU, пише Splash 24/7.
За даними брокерів Braemar, станом на сьогодні середній вік фідерних контейнеровозів MSC становить 22 роки. Ймовірно, поставки нових суден у межах оновлення флоту триватимуть до 2029 року.
Наразі портфель замовлень MSC перевищує 130 суден сумарною місткістю 2,2 млн TEU. Таким чином MSC стане першим перевізником, який перетне позначку в 7 млн TEU в найближчі місяці.
Як раніше повідомляв USM, MSC стрімко нарощує флот. Цьогоріч у травні компанія скупила понад 10 контейнеровозів.

MSC планує масштабне оновлення старих фідерних суден




Аграрні асоціації закликали Зеленського ветувати закон про експортне мито на сою та ріпак

Провідні аграрні асоціації звернулися до президента України із закликом ветувати закон про експортне мито на сою і ріпак.
Представники галузі просять застосувати право вето та повернути закон на повторний розгляд парламенту, повідомила Всеукраїнська аграрна рада.
«Від імені членів наших асоціацій висловлюємо категоричний протест проти ухвалення згаданих змін щодо запровадження вивізного мита на насіння сої та ріпаку», — йдеться у зверненні.
Аграрії нагадали, що Україна вже мала подібний досвід у 2017-2020 рр., коли скасування ПДВ при експорті цих культур призвело до різкого скорочення площ їх вирощування.
Також аграрні асоціації застерігають, що запровадження мита негативно вплине не лише на внутрішній ринок, а й на міжнародну репутацію України.
Особливо гостро нововведення вдарить по малих і середніх агровиробниках, які не можуть експортувати продукцію самостійно.
Крім того, аграрії наголосили і на невідповідності закону Податковому кодексу України.
Раніше USM повідомляв, що «Нібулон» звернувся до Зеленського через «соєві правки».

Аграрні асоціації закликали Зеленського ветувати закон про експортне мито на сою та ріпак