Думаємо про будівництво ще двох морських причалів і одного поромного, – бліц-інтерв’ю із співвласником порту “Орлівка”

Дмитро Дімчогло про кількість причалів, наявну техніку та подальші плани роботи переправи на Дунаї та портового терміналу поруч.
Поромна переправа через Дунай “Орлівка-Ісакча” запрацювала влітку 2020 року. Вже тоді інвестори проекту думали над тим, аби розширитися за рахунок будівництва річкового вантажного терміналу. Як розповів згодом ініціатор створення переправи Юрій Дімчогло, пришвидшитися змусила війна – в травні-вересні 2022 року було побудовано причал, а в грудні того ж року портовий термінал прийняв перше судно. Складів для зберігання тоді не було, тож, перевалку здійснювали за прямим варіантом – безпосередньо з автотранспорту на баржі чи навпаки.
Про те, що змінилося в порту та на поромній переправі за останні пару років, ЦТС поговорив на полях конференції Grain Ukraine із співвласником річкового порту “Орлівка” Дмитром Дімчогло.

Якими на сьогодні є обсяги перевезень поромами?
Поромні перевезення зараз здійснюються кожні 30-40 хвилин в обох напрямках – Румунія-Україна, із Орлівки в Ісакчу і навпаки. На лінії курсують два пороми. І на основі поромної переправи, як ви знаєте, у нас побудований річковий порт. Зараз це 5 причалів. 4 з них 120-метрові і один – 80-метровий – під баржі. Усі з глибинами більше 7 метрів.
Чи плануєте подальшу розбудову?
Наразі ми фіналізували своє бачення розвитку. Під нинішній попит ми маємо більше причалів, ніж нам навіть потрібно. Але в нас є ще земля і є плани на майбутнє. Думаємо про побудову ще двох морських причалів і одного поромного. У нас є під це генеральний план, але поки що в цьому немає потреби.
Як ви подолали наслідки російських обстрілів?
У нас було три обстріли. Загальні наші втрати через них склали 100 млн грн. Це ми кажемо про зафіксовані втрати. Це збіглося з ускладненням ситуації на Дунаї. Відновлення нашої роботи дуже потребувала країна – і відправники, і отримувачі вантажів. Тому ми кожен раз оперативно відбудовувалися. Це було важко, але це було потрібно і трейдерам, і виробникам – всім.
Якою технікою наразі оперуєте на терміналі?
Ми повністю приватний порт. Навіть причали ми будували самі. Усі технічні споруди у нас на балансі, у нас своя техніка. Це унікальний кейс, тому що зазвичай причали будує держава. У на також усе своє кранове та технічне господарство. Маємо 6 мобільних кранів, багато завантажувачів. Ми встигли спрацювати з USAID і провести пільгову закупівлю техніки. У цій співпраці ми вкладали 30% від вартості покупки, а нам спонсорували 70% і ми закупили зерноперевантажувачі і один колісний навантажувач. Але ми також придбали багато техніки самі.
Які об’єкти в порту і на переправі плануєте ще будувати?
Ми косметично постійно щось десь добудовуємо. У нас велике підприємство – майже 19 га землі. І кожен квадратний метр цієї землі буквально “забитий” інфраструктурою, яка має працювати. Не так давно добудували 10 тисяч квадратних метрів складів у порту. У нас є дуже багато техніки: два паливно-перевалочних комплекси, один газоперевалочний, один – для перевалки олії. Зерноперевантажувачів у нас майже десяток. У майбутньому ми можемо ще щось докуповувати з техніки. Але по причалах, як я й казав, у нас генеральний план лише на папері. Ми і так завантажені лише на 70%. У нас немає потреби добудовувати ще щось.
У зв’язку з відновленням роботи портів Великої Одеси, як вважаєте, чи попит на ваші послуги надалі зростатиме?
Коли ми ввійдемо до ЄС, то на 100% буде рости завантаження. Дунай протікає через 10 країн Європи. І Україна – одна із них. Поки що ми не повноцінно в екосистемі Європи. У нас є ліміти, ми не можемо постачати свої товари прозоро та безтарифно в ЄС. Наприклад, як зернові. Нас стримують у цьому. Але якщо, дай Бог, до 2030-го ми увійдемо в ЄС, це може критично змінити ситуацію і Дунай відіграватиме потужну роль у товарообороті між європейськими країнами. Як з, наприклад, Сербією та іншими країнами, якими проходить Дунай, але які не в ЄС.
Читайте також Тримай Дунай ширше: Чи вдасться зберегти нинішні обсяги перевалки на річці

https://cfts.org.ua/articles/dumaemo_pro_budivnitstvo_sche_dvokh_morskikh_prichaliv_i_odnogo_poromnogo__blits_intervyu_iz_spivvlasnikom_portu_orlivka_2121/145943




Державна установа “Держгідрографія”

Впродовж травня фахівці філій ДУ «Держгідрографія» провели низку заходів відповідно до затверджених планів місячника безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті у 2025 році.
Заходи відбулися за участю начальника ДУ «Держгідрографія» Олександра БОЙКА, першого заступника начальника Віталія ГОМЕРСЬКОГО та заступника начальника Юрія СЛІВЧУКА.
Першим етапом місячника безпеки в ФДУ «Одеський район Держгідрографії» та ФДУ «Миколаївський район Держгідрографії» стала перевірка ведення та актуальності суднової документації та документації системи управління безпекою судноплавства на плавзасобах. Головний акцент було зроблено на удосконаленні та забезпеченні ефективності функціонування системи управління безпекою судноплавства і виконанні першочергових заходів, спрямованих на недопущення аварійних подій.
На наступних етапах особливу увагу працівники філій приділили питанням відпрацювання дій екіпажів суден щодо забезпечення безпеки під час технічного обслуговування ЗНО, готовності до боротьби за живучість судна, рятуванню людей, що опинилися за бортом, попередженню забруднення навколишнього середовища, запобіганню аварійним ситуаціям під час виконання щоденних завдань тощо.
Також проведено перевірку організації інформаційного забезпечення безпеки судноплавства, приймання навігаційних, гідрометеорологічних попереджень, використання апаратури НАВТЕКС, коректури навігаційних карт та посібників для плавання на суднах філій. Здійснено перевірку наявності особистих документів членів екіпажів суден та їх відповідності вимогами Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків.
Мету місячника безпеки: виявлення недоліків та порушень вимог безпеки, вжиття запобіжних заходів щодо попередження аварійних ситуацій та відпрацювання злагодженості дій у випадку їх настання, – фахівцями ДУ «Держгідрографія» та її філіями досягнуто. Розуміння того, що правила безпеки потребують повсякчасного дотримання – залишається незаперечною аксіомою для наших працівників.

https://www.facebook.com/derghydro




Команда Річкового порту Орлівка та Поромного комплексу Орлівка взяла активну участь у 10-ій міжнародній Конференції “Grain Ukraine 2025”

Наша потужна команда та друзі Річкового порту Орлівка та Поромного комплексу Орлівка взяла активну участь у ювілейній 10-ій міжнародній Конференції “Grain Ukraine 2025”.
ТОВ “Поромний комплекс Орлівка” / Ferry complex Orlivka LTD
https://www.facebook.com/yuriy.dimchoglo




Нова торговельна угода: польський міністр назвав країни ЄС, які хотіли б отримувати зернові з України

Нова торговельна угода Україна-ЄС вимагатиме врахування інтересів різних країн Євросоюзу. Зокрема, Польща не зацікавлена імпортом українського збіжжя, оскільки сама його експортує, але деякі інші країни хотіли би отримувати зернові з України.
На цьому наголосив у Брюсселі міністр сільського господарства і розвитку села Чеслав Сєкєрський, передає Укрінформ з посиланням на портал bankier.pl.
«Польща не зацікавлена напливом чи імпортом збіжжя (з України – ред.), адже ми самі експортуємо 12-13 мільйонів тонн зерна та кукурудзи. Натомість Іспанія, Португалія, Італія, Греція, Нідерланди зацікавлені імпортом збіжжя, Німеччина – також імпортом кукурудзи»,- констатував Сєкєрський.
За його словами, у торговельних відносинах це все має бути «ретельно продумано».
Як повідомляв Укрінформ, раніше Чеслав Сєкєрський заявив, що Варшава задоволена відновленням із 6 червня 2025 року квот на імпорт агропродукції з України до ЄС. Розпочинаються переговори між Європейським Союзом та Україною щодо нової торговельної угоди; їхній перебіг залежатиме від ситуації на фронті.




Глобальна кампанія ITF проти «зручних» прапорів та портів

Після роботи Комітету секції моряків ITF у Барселоні відбулися засідання Керівної групи Комітету справедливої практики (Fair Practices Committee Steering Group, FPCSG).
Цей орган відіграє ключову роль у формуванні стратегічного курсу та реалізації глобальної кампанії ITF проти «зручних» прапорів (FOC) та «зручних» портів (POC). Основне завдання Керівної групи — забезпечення ефективної координації, контролю та підтримки кампаній FOC/POC, яка є одним з найтриваліших і найпотужніших інструментів захисту трудових прав моряків у світі.

До компетенцій FPCSG належать:
– моніторинг та розвиток стратегії кампанії FOC;
– контроль виконання колективних договорів, визнаних ITF;
– нагляд за діяльністю ITF-інспекторів;
– створення та координація робочих груп, пов’язаних із кампанією;
– визначення реєстрів зручних прапорів;
– розгляд нових ініціатив щодо розширення кампанії;
– розслідування порушень політики ITF та вирішення спорів;
– надання рекомендацій щодо практичної реалізації політик у межах кампанії.

Профспілка робітників морського транспорту України (ПРМТУ) активно залучена до цієї діяльності. До складу Керівної групи входить Голова ПРМТУ Олег Григорюк, який представляє інтереси українських моряків на глобальному рівні.

Під час засідань у Барселоні було представлено оновлені результати кампанії ITF, яка триває вже понад 75 років. За цей час вона довела свою ефективність та залишається надзвичайно актуальною й сьогодні, оскільки питання порушення прав моряків на суднах під зручними прапорами постійно надходять від профспілок-членів ITF, зокрема й ПРМТУ.

Ключові факти про кампанію FOC
Система зручних прапорів дозволяє судновласникам уникати податків і знижувати витрати будь-якою ціною. Після реєстрації вони часто наймають найдешевшу робочу силу, платять мінімальні зарплати та ігнорують стандарти безпеки і гідні умови праці. Держава прапора при цьому не несе жодної відповідальності за добробут екіпажу. Такі прапори стають прихистком для компаній, які не дотримуються міжнародних норм. Моряки залишаються беззахисними, а заборгованість по зарплаті росте. У багатьох випадках — е повна відсутність прав і гарантій для людей, які тримають на плаву світову економіку.

Існує 4 контактні мережі FOC:
– Африка (11 країн)
– Арабський світ та Іран (14 країн)
– Азіатсько-Тихоокеанський регіон (9 країн)
– Латинська Америка та Карибський басейн(14 країн)
Ці мережі надають підтримку на місцях у 48 країнах, де немає інспекторів ITF.

Заборгованість із заробітної плати контактних мереж FOC:
Африка (34 випадка) – 4 785 431 доларів США
Арабський світ та Іран (191 випадок) – 9 745 390 доларів США
Азіатсько-Тихоокеанський регіон (98 випадків) – 5 833 068 доларів США
Латинська Америка та Карибський басейн (7 випадків) – 353 907 доларів США

Загальна кількість перевірок та оброблених випадків – 10 895
На 172 більше, ніж у 2023 році
Панама – 2 164
Ліберія – 1 683
Маршаллові острови – 1408
Мальта – 701
Антигуа – 478

Причини перевірок:
1. Планова інспекція – 6 144
2. Судно не відвідано – 1 133
3. Запит від екіпажу – 1 243
4. Запит від моряка – 716
5. Запит від афілійованої особи – 290

Повернена заборгованість із заробітної плати
$57 553 705
на $391 926 більше порівняно з показником 2023 року
Азіатсько-Тихоокеанський регіон $20 378 980
Європа $16 866 762
Арабський світ $11 476 049
Африка $5 110 305
Америка $3 721 609

Статистика залишення моряків на суднах за 2025 рік
Система «зручного прапора» (FOC) ускладнює боротьбу з проблемою покинутих суден, адже реальні власники таких суден часто залишаються в тіні через складні схеми реєстрації. У результаті, домогтися репатріації екіпажу та виплати належної зарплати стає надзвичайно важко. Особливо гостро ця проблема проявилася під час пандемії Covid-19, коли обмеження на подорожі ще більше ускладнили повернення моряків додому. Нижченаведена статистика за 2025 рік демонструє оновлені дані та вплив FOC на життя тисяч працівників морської галузі.

141 випадок (99%) було зареєстровано ITF
104 судна (73%) працюють під прапорами країн, що ратифікували MLC, 2006
117 суден (82%) працюють під зручним прапором (FOC) або під невідомим прапором
1 359 моряків звернулися по допомогу. 406 (30%) моряків – громадяни Індії, які найчастіше опиняються залишеними судновласниками.
59 суден для перевезення генеральних вантажів(41%) – найпоширеніший тип суден, про які повідомляють
$8,5 млн. заробітної плати заборговано морякам. На даний момент ITF відшкодувала $4,1 млн

Залишені судна за прапорами (Топ-10)
Панама – 28
Сент-Кіттс і Невіс – 17
Танзанія – 17
Невідомі – 9
Коморські острови – 8
Палау – 6
Багамські острови – 5
Камерун – 5
Бахрейн – 4
Сьєрра-Леоне – 3
https://mtwtu.org.ua/news/globalna-kampania-itf-proti-zrucnih-praporiv-ta-portiv