Україна навчилась майже безпомилково виявляти вкрадене Росією з тимчасово окупованих територій зерно навіть після змішування.
Україна спільно з партнерами з Великої Британії та Литви створила систему виявлення зерна, незаконно вивезеного з окупованих територій. Про це в інтерв’ю DW повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
За його словами, у межах міжнародного проєкту сформували базу зразків зерна з тимчасово окупованих регіонів України. Ці зразки зберігаються у державному насіннєвому банку та містять унікальні маркери, пов’язані з кліматичними умовами, типом ґрунтів та іншими характеристиками місця вирощування.
«На основі цих маркерів напрацьована база даних, яка дозволяє з імовірністю, близькою до 100%, встановити: чи походить те чи інше зерно з конкретних територій», — зазначив Висоцький.
Технологію та обладнання надала Велика Британія, а сама лабораторія розташована в Литві. Її розміщення поблизу портової інфраструктури дозволяє оперативно перевіряти підозрілі партії зерна, які надходять морем.
За словами Висоцького, система може виявити навіть змішане зерно, якщо частка продукції з окупованих територій перевищує 10%.
«Технологія досить точна, і якщо змішати 50% на 50 %, то точно виявить. Якщо 5% з окупованих і 95% з іншого місця — ймовірність виявлення зменшується. Але й економічної вигоди від такого змішування немає», — пояснив посадовець.
Окрім лабораторного аналізу, Україна використовує супутникові дані. Зокрема, одним із ключових індикаторів є завантаження суден у портах тимчасово окупованих Криму, Бердянська чи Маріуполя. Такі рейси можуть свідчити про незаконне походження вантажу.
За словами Висоцького, наразі йдеться про кілька десятків перевірок, оскільки кожен випадок викликає значний міжнародний резонанс. Ініціаторами розслідувань можуть бути як українські правоохоронні органи, так і міжнародні партнери чи сертифікаційні структури.
Окремо посадовець підтвердив, що Україна продовжує співпрацю з Ізраїлем щодо суден, які доставляли зерно, що може походити з окупованих територій. Зокрема, перевірка триває щодо балкерів Abinsk та Panormitis, які навесні прямували до ізраїльських портів із великими партіями російського зерна.
https://usm.media/laboratorija-w-lytvi-ta-suputnyky-jak-ukrajina-vidsterzsuje-kradene-zerno/

Компанія ADM підтвердила зупинку роботи олійноекстракційного заводу в Чорноморську після пошкоджень, завданих російською атакою дрона наприкінці квітня.
Про це повідомляє USM з посиланням на Latifundist.
«Робота олійноекстракційного підприємства ADM у Чорноморську в Україні наразі залишається призупиненою після пошкоджень, завданих ударом дрона 26 квітня 2026 року. Безпека наших працівників є нашим найвищим пріоритетом, і ми продовжуємо уважно стежити за ситуацією», — заявили в ADM.
Раніше учасники ринку повідомляли, що компанія наприкінці квітня також тимчасово припинила закупівлю сировини.
Унаслідок атаки було пошкоджено один із резервуарів підприємства, через що стався частковий витік олії. Частина інших резервуарів зазнала пошкоджень уламками.
Наразі на об’єкті тривають відновлювальні роботи та оцінка збитків.
Раніше стало відомо, що ADM продає свій останній елеватор в Україні.
https://usm.media/adm-prizupinila-robotu-svogo-olijnogo-zavodu-v-chornomorsku-pislya-rosijskih-atak/

Мексика подала до суду на компанію Google за зміну назви Мексиканської затоки на Американську для користувачів Google Maps у США.
Президентка Клаудія Шейнбаум заявила, що позов подали після того, як американські законодавці проголосували за зміну назви, повідомляє The Guardian.
«Позов вже подано», — сказала Шейнбаум на своїй ранковій прес-конференції.
У четвер, 8 травня, республіканці в Палаті представників Конгресу США схвалили закон, який закріплює політику Дональда Трампа щодо перейменування Мексиканської затоки на «Американську затоку».
Законопроєкт був ініційований правою депутаткою від штату Джорджія Марджорі Тейлор Грін і пройшов майже по партійній лінії: всі демократи виступили проти і майже всі республіканці, за винятком вразливого представника штату Небраска Дона Бейкона, проголосували «за».
Законопроект зробить зміну назв офіційною для федеральних агентств, але навряд чи він отримає підтримку демократів, необхідну для проходження в Сенаті. Навіть якщо це станеться, інші країни не зобов’язані використовувати нову назву.
У лютому Шейнбаум попередила Google, який є частиною технологічного гіганта Alphabet, що вона розглядає можливість судового позову, якщо компанія не скасує своє рішення.
Її уряд стверджує, що указ Трампа з цього питання стосується лише тієї частини континентального шельфу, яка належить Сполученим Штатам.
«Все, чого ми хочемо, — це щоб указ, виданий урядом США, виконувався», – сказала Шейнбаум.
«Уряд США називає Американською затокою лише частину континентального шельфу США, а не всю затоку, тому що він не має повноважень давати назву всій затоці», — додала вона.
У відповідь Трампу Шейнбаум запропонувала називати Сполучені Штати «América Mexicana» — Мексиканською Америкою, вказавши на карту, датовану до 1848 року.
Нагадаємо, Палата представників США підтримала перейменування Мексиканської затоки.
https://usm.media/meksika-podala-do-sudu-na-google-cherez-zminu-nazvi-meksikansko%d1%97-zatoki/

Команда цифрової трансформації Адміністрації судноплавства провела зустріч з делегацією Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV).
Про це повідомив заступник голови Адміністрації судноплавства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Максимов.
«Під час зустрічі обговорили хід реалізації ініціативи щодо розвитку інформаційно-комунікаційної системи суден в Україні та визначили подальші кроки співпраці», — наголосив Сергій Максимов.
Зокрема делегація ESTDEV повідомила, що наближається до завершення конкурс з визначення переможця, який реалізовуватиме цей проєкт для Адміністрації судноплавства. Очікується, що переможця оголосять найближчими днями.
Він також зазначив, що співпраця з ESTDEV є частиною системної роботи з модернізації морської цифрової інфраструктури за підтримки міжнародних партнерів.
Нагадаємо, у червні 2025 року Україна та Естонія домовились про співпрацю над ІТ-рішеннями для морського сектору
https://usm.media/administracziya-sudnoplavstva-provela-zustrich-shhodo-czifrovogo-rozvitku-morskoyi-galuzi/

«Нібулон» нарощує обсяги вантажних перевезень річковим флотом на Дунаї, розширюючи міжнародну географію логістичного бізнесу.
Після виходу на ринки Середнього та Верхнього Дунаю у 2025 році «Нібулон» відкрив новий маршрут із залученням молдовських портів, повідомили в компанії.
Першою операцією стала реалізація комплексної логістичної схеми: виконано рейс за маршрутом Ізмаїл (Україна) – Галац (Румунія) з перевезенням 3 600 тонн металургійного шлаку. Після вивантаження судно перейшло до порту Джурджулешти (Молдова), де на нього завантажили 5 000 тонн ріпаку з подальшим транспортуванням до Констанци (Румунія). Загальний обсяг перевезень у межах рейсу склав понад 8 600 тонн.
Також відпрацьовано двосторонню логістичну схему: перевезення зерна з Ізмаїлу в порти Болгарії з подальшим зворотним завантаженням міндобрив у портах Сербії та транспортуванням до порту Джурджулешти (Молдова).Такий формат дозволяє мінімізувати порожні рейси та підвищувати ефективність використання флоту.
Власний річковий флот дозволяє компанії працювати з різними типами вантажів: аграрною продукцією, добривами, шлаком, металом, та гнучко адаптувати маршрути під потреби ринку.
Загалом у 2025 році «Нібулон» перевіз понад 110 000 тонн вантажів річковим транспортом. Компанія продовжує розширювати географію перевезень на Середньому та Верхньому Дунаї та нарощувати обсяги.
Раніше USM повідомляв, що Нібулон прокоментував інформацію про вихід з Миколаєва на тлі конфлікту з місцевою владою.
https://usm.media/nibulon-masshtabuye-richkovi-perevezennya-dunayem-ta-vidkrivaye-napryamok-moldovi/