У румунському Плауру провели превентивну евакуацію через ризик вибуху після загоряння судна з LPG на українському березі Дунаю.
Близько 15 мешканців села Плауру у повіті Тулча вже вивезли у безпечну зону після того, як у районі Ізмаїла загорілося судно з вантажем зрідженого нафтового газу, повідомляє Euronews.
За даними місцевої влади, усього планують евакуювати близько 100-150 осіб.
Пожежа виникла внаслідок удару російського дрона. За словами представниці ISU Тулча Крістіни Профір, рішення про евакуацію ухвалили через характер вантажу та потенційний ризик поширення наслідків:
Водночас рятувальники наголошують, що територія Румунії не зазнала пошкоджень, а евакуація має виключно превентивний характер.
Газовоз Orinda доставив до Ізмаїлу зріджений газ. Попередньо, екіпаж не постраждав.
У АМПУ підтвердили, що після нічної російської атаки на порт Ізмаїл загорілося обладнання для перекачування газу, розміщене на борту цивільного судна під прапором Туреччини.
На місці події створили оперативний штаб під головуванням начальника Ізмаїльської районної військової адміністрації. До роботи штабу залучені підрозділи ДСНС, у тому числі команди, оснащені роботизованими комплексами, а також допоміжні служби. Ситуація перебуває під постійним контролем, зазначили в АМПУ.
За інформацією місцевих органів влади, підстав для евакуації населення наразі немає.
https://usm.media/rumuniya-evakuyuye-meshkancziv-prikordonnogo-sela-cherez-ataku-rosiyan-na-gazovoz-u-izmayili/

Зміни, запроваджені резолюцією IMO, включають обов’язкові компетентності щодо протидії насильству, домаганням і цькуванню на борту.
З 1 січня 2026 року в Україні набудуть чинності зміни до Кодексу підготовки і дипломування моряків та несення вахти (Кодекс ПДНВ). Про це повідомили у пресслужбі Адміністрації судноплавства.
Нові правила були ухвалені Міжнародною морською організацією (IMO) в резолюції MSC.560(108). Процес імплементації цих вимог координує Адміністрація судноплавства.
Зміни стосуються насамперед блоку початкової підготовки з безпеки (частина A розділу VI Кодексу). Зокрема, оновлена таблиця компетентностей A-VI/1-4 доповнена пунктами щодо протидії насильству, сексуальним домаганням, цькуванню та іншим формам дискримінації на борту суден.
Моряки, які виконують обов’язки, пов’язані з безпекою або запобіганням забрудненню, перед виходом на судно повинні пройти погоджену підготовку або інструктаж за чотирма напрямами:
• особисте виживання (табл. A-VI/1-1),
• протипожежна безпека (A-VI/1-2),
• елементарна медична допомога (A-VI/1-3),
• особиста безпека та громадські обов’язки (A-VI/1-4).
Зміни вимагають не лише проходження курсів, а й документального підтвердження компетентності — через іспити або системну оцінку, відповідно до критеріїв у таблицях Кодексу.
Усі чинні сертифікати з підготовки з питань безпеки залишаються дійсними до завершення строку їх дії, але лише за умови, що навчальні заклади впровадили оновлені програми, які враховують нові компетентності з протидії насильству.
Ці вимоги поширюються на навчальні заклади, що мають погоджені Адміністрацією програми підготовки за базовими та скороченими курсами. У разі невиконання нових стандартів — документи не відповідатимуть оновленим міжнародним вимогам.
Раніше USM писав, що Адміністрація судноплавства готується до роботи в умовах блекаутів.
https://usm.media/ukrajinsjkyx-moriakiw-zobovjarzsutj-proxodyty-dodatkovu-pidhotowku-z-bezpeky/

У першому кварталі 2026 фінансового року кількість зернових вантажів на елеваторах зменшилася на 34%.
Агрохолдинг «Кернел» повідомив про суттєве зниження обсягів прийому зернових на власних елеваторах у I кварталі 2026 ФР. Про це повідомляє Elevatorist.
Згідно з операційним звітом компанії, цей показник скоротився на третину — до 1,2 млн тонн (-34% р/р).
У компанії зазначають, що ключовою причиною стало пізнє початок збиральної кампанії, а також нерівномірне дозрівання культур у регіонах. Це негативно вплинуло на обсяги надходжень зерна на елеватори, які були значно меншими, ніж торік.
Попри скорочення, елеваторна інфраструктура залишається важливою складовою бізнесу «Кернел». У звітному періоді через експортні термінали компанії пройшло 1,8 млн тонн вантажів. З них 75% складали зернові, 13% — харчова олія, а решта — рослинні шроти.
Також напередодні USM писав, що в I кварталі 2026 фінансового року Kernel скоротив експорт зерна на 15%.
https://usm.media/kernel-na-tretynu-skorotyw-obsiahy-pryjomu-zerna-na-elevatorax/

Наразі Україна та Молдова шукають варіанти фінансування для будівництва мосту Ямпіль — Косеуць.
Про це розповів посол України в Молдові Паун Роговей, пише «Ліга».
За його словами, проєкт будівництва зіштовхнувся з фінансовими труднощами, але зупиняти його не планують. Раніше вартість проєкту оцінювалася у 3,4 млрд грн.
Зараз обидві сторони активно шукають нові джерела фінансування.
Посол зауважив, що міст має стратегічне значення для обох держав, тож він упевнений у реалізації проєкту.
«Головне — є політична воля обох країн і взаємний економічний інтерес, тому я впевнений, що цей проєкт буде реалізовано найближчим часом», — прокоментував Роговей.
Нагадаємо, Україна та Молдова уклали угоду про будівництво моста через Дністер у червні 2023 року.
Ямпільський міст стане альтернативою поромній переправі на прикордонному переході «Ямпіль – Косеуць», яка не працює впродовж кількох років. Також він стане ключовою ланкою транспортного коридору між Києвом та Кишиневом.
Окрім цього, завдяки мосту українські експортери отримають найкоротший шлях із центру України до країн Центральної та Південно-Східної Європи в обхід окупованого росіянами Придністров’я.
Також міст дозволить розвантажити міжнародний пункт пропуску «Могилів-Подільський — Отач», через який проходить практично весь транспортний потік між Україною та Молдовою.
Довідка. Загальна довжина мосту становить понад 1400 метрів. Штучна споруда матиме 2 смуги руху з тротуарами з обох сторін. Мостовий перехід через Дністер передбачає будівництво двох підходів: 1,6 км з українського боку та 5 км — з молдовського. Міст мав забезпечити з’їзд на українську дорогу Т-02–02 Могилів-Подільський — Ямпіль — Бершадь — Умань та молдовську М-2.

https://usm.media/ukrayina-ta-moldova-zbuduyut-mist-cherez-dnister-popri-finansovi-trudnoshhi-posol/

Судновласники почали дедалі частіше уникати заходів в турецькі порти Мармурового моря через зростання заторів, що стало одним з факторів підвищення ставок на цьому напрямку.
Про це повідомив аналітик ASAP Agri та фрахтовий брокер Atria Brokers Павло Лисенко.
Після короткої паузи минулого тижня ринкова активність у морських перевезеннях знову зросла, що призвело до подальшого підвищення ставок фрахту на костерний флот.
За його словами, дефіцит тоннажу все ще зберігається, а судновласники твердо відстоюють свої позиції під час переговорів. Водночас дедалі більше компаній уникають заходів у турецькі порти Мармурового моря через зростання заторів. Це також стало додатковим чинником підвищення ставок у цьому напрямку.
У сегменті Handysize ставки залишаються стабільними на більшості маршрутів — через обмежену кількість вантажів судновласники не мають змоги диктувати умови. Водночас фрахт до Тунісу зріс на 1–2 долари за тонну порівняно з минулим тижнем.
Згідно з даними Atria Brokers, фрахт панамаксу для перевезення кукурудзи з українських глибоководних портів до Південного Китаю залишається на рівні 46–47 доларів за тонну.
У сегменті Handysize відправка 30 000 тонн кукурудзи до східного узбережжя Італії оцінюється у 24–25 доларів за тонну.
У сегменті костерів фрахт для перевезення 6 000 тонн кукурудзи з дунайських портів України до Східного узбережжя зріс на 1 долар — до 36–38 доларів за тонну тиждень до тижня.
Раніше USM розповідав, що OAIC законтрактувало близько 600 тис. тонн м’якої пшениці на останньому тендері за ціною, трохи нижчою за вересневу.
https://usm.media/sudnovlasniki-unikayut-zahodiv-v-tureczki-porti-cherez-zrostannya-zatoriv-brokeri/