Прикордонні та митні служби України і Молдови завершили всі процедури щодо організації спільного контролю у пункті пропуску «Серпневе-1 — Басарабяска» на відновленій у 2022 році залізничній лінії Березине—Басарабяска.

Як повідомила прес-служба Державної прикордонної служби, відповідний протокол сторони підписали в онлайн-форматі у середу, 22 березня.

Спільний контроль у пункті пропуску для залізничного сполучення «Серпневе-1 — Басарабяска» не лише активізує торгово-економічну діяльність між Україною і Республікою Молдова, але й зміцнить наше співробітництво в управлінні кордонами. Ми також ефективніше та раціональніше здійснюватимемо контроль за переміщенням транспортних засобів та вантажів на спільній ділянці кордону”, – зазначив голова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко.

Пункт пропуску для потягів готовий до здійснення спільного контролю. Процедури розпочнуться з опівночі у суботу, 25 березня.

Регулярний рух на ділянці Березине—Басарабяска між Україною та Молдовою досі не вдавалося запустити через відсутність необхідного пункту пропуску, відкриття якого декілька разів переносилося.

Наприкінці серпня 2022 року Україна та Молдова офіційно відкрили повністю оновлену залізничну ділянку Березине—Басарабяска. Відновлення ділянки дозволить Молдові експортувати та імпортувати товари через порт Ізмаїл, зменшуючи затори в порту Рені. Водночас Україна зможе експортувати товари до Молдови та країн Євросоюзу. За прогнозом МІУ, оновленою ділянкою будуть перевозитися щорічно до 10 млн тонн вантажів в напрямку українських портів на Дунаї.

Партнери з придунайських країн завершили розробку міжнародного проєкту Дунайської транснаціональної програми «Інтеграція водного шляху Дунай в розумні та сталі мультимодальні та інтермодальні ланцюги перевезення вантажів та пасажирів» (DIONYSUS). Про це повідомила прес-служба ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Мета проєкту — розвиток транспортного потенціалу річки Дунай. У проєкті взяли участь 26 партнерів з Австрії, Болгарії, Хорватії, Угорщини, Молдови, Румунії, Сербії та Словаччини. В основі проєкту — розв’язання основних регіональних проблем в управлінні портовою інфраструктурою та планування ії розвитку задля сталого функціонування транспортно-логістичних ланцюгів річки Дунай. Розробка проєкту відбувалася за підтримки та фінансування за рахунок фондів Європейського Союзу”, — вказала прес-служба.

Проєкт розкриває транспортний потенціал Дунаю для всіх країн, що розташовані вздовж річки. Усі результати, розроблені в рамках DIONYSUS, забезпечили відповідність конкретним майбутнім цілям ЄС у сфері транспорту, TEN-T і Політики сплочення, що зробило DIONYSUS ключовим інструментом для ефективної реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

АМПУ долучилася до розробки проєкту DIONYSUS на початку липня 2020 року. Її представники здійснили комплексний детальний аналіз розвитку транспортних коридорів і внутрішніх водних шляхів української частини Дунайського регіону. Навіть попри розпочату військову агресію Росії та введення на території України воєнного стану, що в свою чергу призвело до критичного скорочення кількості спеціалістів проєктної групи, АМПУ виконала всі завдання за проєктом та продовжила свою участь до повного завершення, без порушень зобов’язань за Партнерською угодою.

Проєкт DIONYSUS — це впевнений крок до інтеграції українських портів на Дунаї із загальноєвропейськими транспортними коридорами. Наша держава у цьому проєкті, в особі ДП «АМПУ», під час форс-мажорних обставин, зарекомендувала себе, як надійний партнер, який у повному обсязі відповідно до національного та міжнародного законодавства виконав всі свої зобов’язання, перед міжнародною спільнотою”, — прокоментував керівник ДП «АМПУ» Олексій Востріков.

У свою чергу голова Асоціації сприяння транспорту на Дунаї «Pro Danube Romania» Сільвіо Метерна у листі до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України висловив свою повагу та вдячність керівництву АМПУ та всім спеціалістам проєктної групи за відповідальність, професіоналізм та злагоджену роботу у проєкті, незважаючи на вкрай важку ситуацію в Україні.

Під час переговорів щодо продовження дії Чорноморської зернової ініціативи, які тривають на міністерському рівні, Туреччина докладає зусиль, аби дію угоди було продовжено на 120 днів, а не на 60, як раніше заявила російська сторона. Про це повідомив міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар, передає Reuters.

Ми почали переговори відповідно до початкової версії угоди. Продовження угоди є важливим. Ми продовжимо наші переговори щодо 120 днів замість двох місяців. Сторони оцінять, Росія та Україна приймуть рішення. ООН має однакове бачення з нами. Сподіваюся, ми спробуємо вирішити це позитивно найближчими днями”, — сказав Акар.

Він також наголосив на важливості дії Чорноморської зернової ініціативи для світової продовольчої безпеки. З моменту підписання 22 липня в Туреччині Чорноморської зернової ініціативи, підтриманої ООН, з українських портів було експортовано мільйони тонн зерна та інших продуктів харчування, що допомогло знизити світові ціни на продовольство з рекордно високих рівнів.

Раніше в МЗС РФ заявили, що Росія готова продовжити дію Ініціативи про безпечне транспортування зерна та продуктів харчування з портів у Чорному морі лише на 60 днів.

Угода, укладена за посередництва ООН і Туреччини, має бути продовжена цього місяця. Україна раніше заявила, що для кращого перспективного планування домагатиметься продовження угоди на більш тривалий термін — до року, а також хотіла б, щоб до неї був включений порт Миколаїв.

Наприкінці липня 2022 року представники України, Туреччини та ООН підписали у Стамбулі Ініціативу щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів, яка покликана частково розблокувати українські морські порти Одеса, Чорноморськ і «Південний» для експорту зерна та добрив. Аналогічну угоду ООН та Туреччина підписали з Росією. Перше завантажене судно в рамках Ініціативи вийшло з Одеського порту 1 серпня.

На зустрічі у Стамбулі у листопаді погоджено продовження дії Ініціативи з безпечного транспортування агропродукції через Чорне море під егідою ООН ще на 120 днів — до середини березня 2023 року.

«Зернова ініціатива» дозволила розблокувати порти Великої Одеси, які до війни на 80% були воротами для агроекспорту, підтримати українських аграріїв, збільшити надходження валютної виручки в Україну, стабілізувати світові ціни на продовольство та запобігти суттєвому погіршенню гуманітарної ситуації в державах, які знаходяться на межі голоду, зокрема Ефіопії, Сомалі, Афганістану.

За даними Міністерства інфраструктури, станом на 15 березня в рамках зернової ініціативи порти Великої Одеси відправили 814 суден із вантажем 24,4 млн тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи.

Влада Польщі, Латвії та Литви закликає знизити стелю цін на нафту з Росії, встановлену в грудні на рівні $60 за барель, до $51,45 за барель, повідомляє Bloomberg.

На думку чиновників, новий рівень буде на 5% нижчим від ринкових цін на нафту. З урахуванням того, що доходи російського бюджету від експорту нафти в січні становили $13 млрд, зниження максимальної відпускної ціни дало б змогу скоротити їх на $650 млн, вважають вони.

Латвія, Литва і Польща послідовно виступають за посилення санкцій проти Росії. Під час переговорів щодо стелі цін торік їхні вимоги було проігноровано через позицію Вашингтона, який наполягав, щоб обмеження були встановлені на рівні, який не загрожує постачанню палива на світові ринки.

У середу, 15 березня, представники країн ЄС розпочнуть обговорення можливого перегляду стелі цін на російську нафту. Згідно з наявними домовленостями, перегляд відбувається раз на два місяці. У січні за підсумками переговорів було вирішено зберегти стелю на рівні $60 за барель.

5 грудня 2022 року набуло чинності запроваджене країнами ЄС і G7 обмеження цін на російську нафту на рівні $60 за барель, 5 лютого цього року — на нафтопродукти на рівні $100 за барель.

Данська транспортно-логістична група A.P. Moeller—Maersk відновила букування вантажів безпосередньо в Україну. Про це повідомила прес-служба Maersk.

Ми продовжуємо стежити за розвитком подій в Україні та впроваджувати рішення для вантажів наших клієнтів у межах безпеки. Логістичні операції в країні та за її межами залишаються складними, однак ми раді повідомити вам, що компанія Maersk тепер може пропонувати пряме бронювання в Україну з усього світу, полегшуючи проблему, яка часто виникала протягом минулого року”, — вказала прес-служба.

Доставка вантажів буде здійснюватися у щотижневому сервісі річковими суднами з румунського порту Констанца до Ренійського порту на Дунаї. Транзитний час складатиме близько півтори доби.

Контейнерні лінії Maersk та CMA CGM та призупинили суднозаходи до українських портів з 24 лютого, після початку військового вторгнення Росії. Згодом Maersk повідомила про намір відновити доставку вантажів у сполученні з Україною через територію Польщі або Румунії.

У лютому 2023 року Maersk уклала угоду про продаж зареєстрованій на Кіпрі компанії IG Finance Development Limited своїх логістичних майданчиків у Санкт-Петербурзі та Новоросійську.

У березні 2022 року Maersk оголосила про повне припинення діяльності та продаж активів у Росії у світлі російської агресії проти України. У вересні компанія остаточно позбулася 30,75% акцій російського портового оператора Global Ports, який управляє шістьма терміналами в Росії та двома у Фінляндії, а в листопаді — ухвалила рішення про ліквідацію російської дочірньої компанії з контейнерних перевезень.

Голова ради директорів компанії Джим Хагеманн Снабе сказав в інтерв’ю агентству Bloomberg, що рішення A.P. Moller—Maersk піти з Росії у зв’язку з війною проти України обійдеться дорого, але є правильним як з морального, так і фінансового погляду.

A.P. Moller—Maersk є найбільшою міжнародною групою компаній, які працюють у більш ніж 130 країнах світу. Чисельність співробітників групи — близько 105 тис. осіб. До групи входить найбільший лінійний контейнерний перевізник Maersk Line. Група здійснює свою діяльність у різних бізнес-сегментах: морських контейнерних перевезеннях, логістиці, а також у нафтогазовій галузі.

У 2022 році Maersk збільшила виручку проти попереднього року на 32% — до $81,5 млрд, чистий прибуток — на 62,6%, до $29,3 млрд.